Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич: «Завдання Великої Палати – виступати своєрідним арбітром між касаційними судами»

28 березня 2024, 10:01

Суддівська кар’єра Віталія Уркевича розпочалася в листопаді 2017 року з посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. До цього він був професором кафедри земельного та аграрного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого в Харкові.

У лютому 2023-го Віталія Уркевича обрали Секретарем Великої Палати Верховного Суду.

Supreme Observer розпитав його про нові виклики в роботі та ключові справи, що перебувають на розгляді Великої Палати ВС.

 

15 лютого 2023 року Вас обрали Секретарем Великої Палати Верховного Суду, основне завдання якого – організація роботи Палати. Чи очікували Ви для себе такої ролі?

Перед голосуванням за обрання на посаду Секретаря Великої Палати мене також запитували судді, яка в мене мотивація щодо цієї посади, куди планую рухатися. Своє прагнення я пояснив так.

Після першої трирічної каденції (із 2017 до 2020 року) у Великій Палаті я вирішив попрацювати в Касаційному господарському суді, хоча згідно із законом суддя може перебувати у Великій Палаті два строки поспіль. До роботи у Верховному Суді я не мав суддівського досвіду. І, відверто кажучи, мені було цікаво подивитися, як організована робота касаційного суду: як опрацьовують касаційні скарги, як відбуваються засідання тощо, та взяти активну участь у такій роботі.

Два роки я пропрацював у палаті з розгляду земельних спорів і спорів щодо права власності Касаційного господарського суду. А згодом сталася історія з Богданом Львовим (5 жовтня 2022 року на той час Голова Верховного Суду Всеволод Князєв відрахував голову Касаційного господарського суду Богдана Львова зі штату Верховного Суду на підставі листа СБУ про наявність у нього громадянства РФ після публікації журналістів програми «Схеми» Радіо Свобода – ред.). Тож на посаду голови Касаційного господарського суду обрали Ларису Рогач, що входила тоді до складу Великої Палати. А отже, виникло питання про обрання нового судді на її заміну. Я запропонував свою кандидатуру, оскільки вважав, що можу бути корисним на цій посаді. Основним аргументом було те, що вже маю досвід роботи як у Великій Палаті, так і в Касаційному господарському суді. Колеги мене підтримали.

Через деякий час постало питання про обрання Секретаря Великої Палати. Чому я вирішив узяти участь у цих виборах? Бо за своїм характером я досить організована людина, для мене важлива заздалегідь спланована робота. Безлад і спонтанність мені, навпаки, дуже не подобаються.

Чим робота в касаційному суді відрізняється від роботи у Великій Палаті?

Коли я працював суддею Касаційного господарського суду, у мене було досить значне навантаження. Щотижня мій офіс готував до десяти проєктів судових рішень у справах, у яких я був доповідачем. Інші судді з колегії, до якої я входив, мали таку ж кількість справ. Зі справами треба ознайомитися, потім висловитися щодо своєї правової позиції, прописати це в рішенні, якщо є підтримка колег.

Якщо говорити про Велику Палату, то цей орган розглядає справи всіх юрисдикцій усім складом Палати. Я спеціалізуюся на господарських спорах, тому інколи потрібен значний час для з’ясування дійсної правової природи спору у справах інших юрисдикцій.

Разом з тим робота у Великій Палаті вимагає написання розлогих, аргументованих текстів судових рішень, що мені як науковцю дуже імпонує. У рішеннях Великої Палати є можливість більш змістовно деталізувати та обґрунтувати позицію суду касаційної інстанції, оскільки вміщені до судового рішення правові висновки стають судовою практикою, яку мають враховувати як суди нижчих інстанцій, так і касаційній суди у складі Верховного Суду.

Адміністративних справ Велика Палата розглядає найбільше, наскільки я знаю.

Так, Велика Палата є апеляційною інстанцією у спорах проти вищих органів державної влади, а також розглядає скарги суддів у дисциплінарних провадженнях щодо їх звільнення, оголошення попередження чи догани тощо.

Дійсно, близько 60 % – це адміністративні справи, які ми розглянули минулого року в апеляційному порядку. Інші категорії справ усіх юрисдикцій розглядаємо в касаційному порядку. Велика Палата також переглядає рішення національних судів після рішення Європейського суду з прав людини.

Серед суддів була дискусія, зокрема, щодо розподілення окремих адміністративних справ (які розглядаються в апеляційному порядку або ж за скаргами суддів на рішення ВРП) між усіма суддями Великої Палати, утім, ми все-таки пройшли конкурс до Верховного Суду за відповідною спеціалізацією, тому від цієї ідеї відмовилися.

До речі, на початку роботи Великої Палати, якщо розглядалася певна категорія справ, окремі сторони заявляли відвід суддям інших юрисдикцій, мотивуючи тим, що такі судді не мають відповідної спеціалізації. Звісно, ми відмовляли в такій заяві, оскільки іншого повноважного суду, що міг би розглядати такі справи, немає.

Як вдається зорганізувати суддів Великої Палати? Це одна з функцій Секретаря.

Судді Великої Палати – правники найвищого рівня, з різним життєвим та професійним досвідом. Наймолодшому судді – 40 років, найстаршому – 63. Дуже важливо, який попередній досвід вони мали до роботи на посаді судді Великої Палати. Організовуючи роботу, в тому числі, враховую ці аспекти.

Основна роль Великої Палати — розв’язувати виключні правові проблеми та формувати судову практику. Чи справляється з цим Велика Палата, на Вашу думку?

Усі постанови Великої Палати містять правові висновки, що мають важливе значення для правозастосування.

Коли лише почала працювати Велика Палата, ми формулювали правовий висновок та вміщували його до окремого розділу «Висновок про застосування норм права». Згодом виявилося, що інколи суди на цей висновок посилалися без з’ясування та врахування обставин справи. Тепер ми прибрали цей короткий висновок, зробивши його органічною частиною всього рішення.

Іноді лунає критика, що Велика Палата відступає від попередніх правових позицій. Час від часу колеги з касаційних судів передають до нас справи з касаційними скаргами щодо певного питання, яке вже могли розглядати Великою Палатою в іншій юрисдикції, але в новій справі є трохи інші обставини. Ми ухвалюємо рішення, і, звісно, якась із юрисдикцій може бути ним незадоволена, оскільки відповідна позиція підтримана не була. Але в цьому і є завдання Великої Палати – виступати своєрідним арбітром між касаційними судами. І важливо також, щоб була якісна комунікація: щоб судді всіх касаційних судів, а в ідеалі судді судів всіх інстанцій, знали про актуальну судову практику Великої Палати для її врахування при вирішенні спорів.

Яке навантаження на суддів Великої Палати? Скільки справ зараз перебуває на розгляді?

Упродовж 2023 року Велика Палата розглянула 183 (у 2022 році – 198) справи з прийняттям рішення по суті. За результатами розгляду ще 302 (185) процесуальних звернень були прийняті рішення про відмову у прийнятті їх до розгляду Великою Палатою, повернення їх заявникам, повернення справ на розгляд до касаційних судів у складі Верховного Суду.

Зараз на розгляді Великої Палати перебуває близько 120 справ.

Звісно, таке навантаження не можна порівняти з кількістю справ, які розглядають нижчі інстанції. Але роботу Великої Палати не можна оцінювати за кількістю розглянутих справ. Варто зважати на те, що Велика Палата розглядає справи зі складними правовими проблемами і кожен її правовий висновок впливає на тисячі проваджень у судах по всій країні.

Крім того, все ж таки помилки в роботі суддів нижчих інстанцій, якщо вони допускаються, може виправити Верховний Суд. Ми ж права на помилку не маємо. І через це тривалий час зважуємо кожне рішення. Ми намагаємося не затягувати зі строками розгляду, але є справи з надзвичайно складними правовими проблемами, вирішити які швидко неможливо.

Як війна вплинула на роботу Великої Палати?

Повномасштабна війна вплинула на організацію роботи, режим проведення засідань, кількість справ, які надходять на розгляд Палати.

Під час повітряної тривоги ми оголошуємо перерву в засіданнях і рекомендуємо сторонам прямувати до укриття. Верховний Суд не може його забезпечити для всіх відвідувачів, тому пропонуємо піти до станції метро поблизу. І через 20 хвилин після завершення тривоги продовжуємо засідання. Якщо повітряна тривога оголошена ще до початку робочого дня, то закладаємо півтори-дві години, щоб розпочати засідання, бо учасникам процесу потрібно більше часу, щоб дістатися до суду.

Значну кількість проваджень розглядаємо в режимі відеоконференції. Це дуже зручно.

Щодо кількості справ, то, звісно, у 2022 році їх було менше, тепер статистика вирівнялася й досягла рівня часів до повномасштабного вторгнення.

На початку цього року значно змінився склад Великої Палати. Чи впливає це на роботу?

Так, загалом протягом минулого та на початку цього року змінилося 14 суддів. І, звісно, судді, обрані до Великої Палати, передусім потребують з’ясування всіх внутрішніх процедур роботи Палати, тому обговорюємо навіть дрібниці в нашій роботі.

Ми вирішили виробити певні засади роботи Великої Палати, оскільки є чимало питань внутрішньої організації, що не врегульовані. Ця ідея звучала ще з 2019 року, тож зараз настав час її реалізації.

Нещодавно Ви публікували блог на Supreme Observer, у якому назвали десять ключових рішень Великої Палати за минулий рік. І ми закликаємо наших читачів його почитати. Чи можете також назвати одну або кілька важливих для суспільства справ, що перебувають на розгляді Великої Палати?

На розгляді Великої Палати перебуває спір компаній «Дарниця» і «Лубнифарм» про визнання торговельної марки «Цитрамон» добре відомою. Цікавою є господарська справа щодо правового режиму майна акціонерних товариств, заснованих державою.

Велика Палата також розглядає спір щодо правомочності зборів релігійної громади приймати рішення про перехід до Православної церкви України. Таких випадків було чимало по всій Україні, тому це питання потребує встановлення правової визначеності.

Крім того, тривалий час перебувала на розгляді кримінальна справа щодо суб'єкта ведення агресивної війни проти України. Справа дуже важлива – йдеться про застосування ст. 437 Кримінального кодексу України «Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни», оскільки залежно від того, кого визначено цим суб'єктом, відбудеться розмежування юрисдикції національних та міжнародних судів, які розглядатимуть справи щодо злочинів, вчинених державою-агресором, російськими військовослужбовцями. У цій справі сформульовано важливі висновки не лише щодо злочину, передбаченого ст. 437 КК України, а й щодо ст. 438 КК України та процесуальних аспектів розгляду проваджень щодо воєнних злочинів.

Supreme Observer