Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Святошинський районний суд м. Києва відреагував на інформацію, поширену столичною прокуратурою у Facebook

23 червня 2018, 13:07

22 червня на сторінці прокуратури міста Києва у «Facebook» було висловлено незгоду із заявою Святошинського районного суду міста Києва.

У свою чергу, суд наполягає на тому, що під час продовження запобіжних заходів чотирьом обвинуваченим прокурор міської прокуратури в суді не навів переконливих доказів, які виключали б визначення їм альтернативи у вигляді застави.

На підтвердження позиції суду, щоб розставити всі крапки над «і» в цій ситуації, наводимо нижче розшифровку судового засідання від 15 червня в частині вирішення питання про доцільність продовження раніше обраних обвинуваченим запобіжних заходів.

В інтересах учасників процесу їх імена не зазначаються, а розшифровка наводиться виключно з інформативною метою. Даний судовий процес є відкритим, перебуває на стадії дослідження доказів, обов’язковою визнана участь перекладача, який здійснює синхронний переклад для обвинувачених грузинською мовою.

(після продовження дослідження письмових матеріалів провадження)

Головуюча суддя: Колегія суддів ухвалила – оголосити перерву на узгоджену з усіма учасниками дату наступного судового засідання – 18 липня 2018 року о 1300 год. При цьому звертаємо увагу, що строк запобіжних заходів обвинувачених закінчується 19 липня, в цей день у зв'язку з запланованим розглядом справи «Вбивства людей 20.02.2014 р. на Майдані» не буде доставки інших обвинувачених під вартою до суду, крім того, я там у складі суду присяжних. Тому останнім днем, коли суд зможе розглянути питання щодо запобіжного заходу, є 18 липня. Можливо у сторін є якісь клопотання? Прокурор?

Прокурор: Якщо 18 липня с/з відбудеться, то це питання можна вирішити тоді, а якщо не відбудеться…

Головуюча суддя:  В тому то і справа, що ми не можемо з впевненістю сказати, чи відбудеться с/з 18 липня, а це останній день.

Прокурор:  В такому разі доцільно розглянути питання щодо можливості продовження запобіжних заходів обвинуваченим. Вважаю, що з моменту винесення попередньої ухвали суду ризики не змінилися, прошу суд продовжити обвинуваченим раніше обрані запобіжні заходи.

Головуюча суддя:    Представник потерпілого?

Представник потерпілого:  На жаль, я знайомий з матеріалами досудового розслідування лише щодо одного з потерпілих – мого довірителя Л., щодо інших потерпілих я не знайомився, це я зрозумів сьогодні в ході дослідження письмових доказів судом. Також, на жаль, я не знайомий з матеріалами провадження, які стали підставою для обрання запобіжних заходів та подальшого їх продовження, тому об’єктивно не можу висловитися щодо підстав їх продовження чи зміни. Тому прошу суд оголосити перерву та дати мені можливість ознайомитися з цими матеріалами, щоб я міг висловити свою правову позицію з обґрунтуванням. Вважаю, що питання щодо запобіжного заходу є істотним в даному кримінальному провадженні. Незважаючи на те, що тільки прокурор та захисник як сторони обвинувачення та захисту наділені правом звертатися до суду з відповідними клопотаннями, я як представник потерпілого маю права висловити та обґрунтувати свою позицію щодо запобіжного заходу обвинуваченим. Зважаючи на те, як висловився з цього питання прокурор, я вважаю, що він надав недостатньо інформації суду, для того щоб суд приймав відповідне рішення. Тому дуже прошу суд оголосити перерву на 30 хвилин, дати мені можливість підготуватися до вирішення клопотання про запобіжний захід.

Головуюча суддя:   Зважаючи на те, що судом дійсно приєднано до матеріалів справи документи про те, що договір між потерпілим та його представником було укладено тільки 15 червня, суд задовольняє Ваше клопотання. Оголошується перерва на 15 хвилин.

(після перерви)

Головуюча суддя:  Технічна перерва закінчена, с/з оголошується продовженим. Судом фактично було надано 25  хвилин представнику потерпілого для ознайомлення з матеріалами з метою висловлення позиції щодо заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим. 

Представник потерпілого: Дякую суду за надану можливість.

Головуюча суддя:      Ваша позиція з приводу клопотання прокурора?

Представник потерпілого:     Враховуючи, що часу на ознайомлення мені було все одно недостатньо, я знаходжуся в невигідній позиції порівняно з іншими учасниками процесу. Виходячи зі змісту ухвали суду від 21 травня 2018 року, вважаю, що ризики, зазначені в цій ухвалі, досі існують та є підставою для продовження обвинуваченим запобіжних заходів. Тобто за 3 тижні ці ризики не змінилися. Вважаю, що клопотання прокурора є дещо передчасним і до закінчення строку попередньо обраних запобіжних заходів ще цілий місяць…

Головуюча суддя:    Найближче с/з відбудеться тільки 18 липня, а 19 липня закінчуються строки. Ви бажаєте залишити вирішення цього клопотання прокурора на останній день?

Представник потерпілого:    Так, вважаю, що можна розглянути 18 липня.

Головуюча суддя:        А якщо хтось з учасників з об’єктивних причини не зможе з’явитися 18 липня і ми не зможемо провести с/з? Тоді 19 липня сплине строк запобіжних заходів у обвинувачених та у зв'язку з цим їх випустять з-під варти через відсутність відповідного рішення суду. Суду відомо про такі випадки.

Представник потерпілого:     Мені також відомо зі свого досвіду про випадки, коли  учасники процесу зловживають своїми правами у власних цілях. І тим не менш, зважаючи на клопотання прокурора та його зміст, я вважаю, що я все-таки як представник потерпілого мав би більш предметно підготуватися і маю право знати, які саме ризики існували та які обставини призвели шановну колегію суддів до попереднього висновку про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, – для того, щоб повноцінно здійснювати представництво свого клієнта. З виступу сторони обвинувачення незрозуміло, які саме підстави є для продовження раніше обраних запобіжних заходів, тому ще раз прошу суд надати мені можливість підготуватися та відкласти вирішення клопотання прокурора на 18 липня. Потрібно більше часу, щоб підготуватися, щоб я міг предметно говорити про наявність обставин для прийняття рішення по забіжному заходу, тим більше, що захист попередньо заявив, що підготував клопотання про зміни запобіжного заходу на більш м'який.

Головуюча суддя:     Однак відповідно до вимог статті 331 КПК України питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою вирішує суд, і відповідне клопотання прокурором було заявлено. Тому суд, керуючись вимогами статті 331 КПК України, продовжує розгляд вказаного клопотання. Щодо можливості Вашого ознайомлення з письмовими доказами, то суд безумовно надає Вам таку можливість як представнику потерпілого, а щодо вирішення клопотання щодо запобіжного заходу – суд в даному випадку змушений продовжити розгляд клопотання прокурора.

Представник потерпілого:    В такому випадку прошу суд надати мені можливість висловитися щодо клопотання прокурора після заслуховування виступу всіх учасників процесу, які більш обізнані з матеріалами справи та всіма її обставинами.

Головуюча суддя:    Суд надає представнику потерпілого таку можливість. Сторона захисту, чи будуть у вас клопотання з приводу запобіжного заходу обвинувачених? А також ваша думка щодо клопотання прокурора?

Захисник 1:    Сторона захисту не погоджується з клопотанням прокурора, оскільки ми не почули жодних ризиків, на які посилається прокурор. Ми не почули їх сьогодні, як не почули і в минулому с/з. Вважаю, попередня ухвала суду від 21 травня є обґрунтованою і  суд правильно її виніс. У захисту є клопотання про зміну запобіжного захисту обвинуваченого з тримання під вартою на заставу. І в минулому с/з, і тепер я зазначаю, що незрозуміло, на які ж саме ризики посилається цей прокурор. Вважаю, що немає ніяких доказів існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Немає ніяких доказів, що мій підзахисний буде переховуватися чи може перебувати у розшуку, що відносно нього є ухвали про привід та що він підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень, що він якось впливав чи може вплинути на свідків чи потерпілих у справі, рішень про встановлення заходів безпеки відносно таких потерпілих і свідків також немає. Немає доказів жодного з ризиків,  передбачених статтею 177 КПК України. Зараз ми перебуваємо на стадії дослідження доказів, всі докази, які мав долучити прокурор, він вже долучив, тому знищення обвинуваченим доказів є неможливим. Також хочу звернути увагу на ту обставину, що в минулому с/з шановна колегія в ухвалі передбачила для двох з чотирьох обвинувачених альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Як ми всі бачимо, вони до суду з'явилися, виконують свої процесуальні обов’язки і так само зацікавлені у з'ясуванні всіх обставин справи. Мій підзахисний своєї вини не визнає, на даній стадії жоден з досліджених в суді 4-х томів доказів не підтверджує його вину в інкримінованих злочинах. Тому прошу застосувати до мого підзахисного запобіжний захід у вигляді застави в сумі 200 тисяч гривень. Вважаю, що такий розмір застави зможе забезпечити реалізацію ним права на захист та виконання ним процесуальних обов’язків. Також прошу звернути увагу на те, що до матеріалів справи долучалася довідка про його стан здоров'я, яка підтверджує, що він хворіє на тяжкі хворобу, є також відповідь з Київського СІЗО про те, що лікарі не можуть надати йому достатню медичну допомогу в умовах ізоляції. Перебуваючи на волі, мій підзахисний зможе, по-перше, виконувати всі обов’язки, покладені на нього судом, а, по-друге, зможе пройти курс лікування та здобути кваліфіковану медичну допомогу в медичній установі. Прошу суд долучити моє письмове клопотання до матеріалів провадження та задовольнити його, змінивши запобіжний захід моєму підзахисному з тримання вартою на заставу в розмірі 200 тисяч гривень.

 Захисник 2:      Шановний суд! Я не погоджуюся з клопотанням прокурора в повному обсязі. З самого початку справи – як під час першого обрання запобіжного заходу обвинуваченим під час досудового слідства, так і пізніше в суді під час продовження тримання під вартою – прокурор не надав жодного письмового доказу існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. На сьогоднішній день вина мого підзахисного не доведена після дослідження частини доказів. Також хочу зазначити, що мій обвинувачений має на утриманні 2-х малолітніх дітей (2013 та 2011 року народження), а також хворого батька, і сам хворіє на тяжке захворювання, через що йому необхідне обстеження та проходження лікування у спеціалізованому закладі охорони здоров'я. Також хочу зазначити, що він є громадянином України, має постійне місце проживання (докази цього надавалися мною раніше для приєднання до справи). Немає ніяких доказів, що мій підзахисний якось впливав чи може вплинути на свідків чи потерпілих у справі, що він може якось пошкодити чи знищити докази у справі. Тому прошу суд змінити запобіжний захід моєму підзахисному з тримання вартою на заставу в розмірі 200 тисяч гривень. Прошу долучити до справи моє письмове клопотання.

Головуюча суддя:      Обвинувачені, ваша позиція з приводу клопотання прокурора?

Обвинувачений 1:      Заперечую проти клопотання прокурора.

Обвинувачений 2:      Заперечую проти клопотання прокурора.

Обвинувачений 3:      Заперечую проти клопотання прокурора, підтримую захисника.

Обвинувачений 4:      Заперечую проти клопотання прокурора, підтримую захисника.

Головуюча суддя:      Представник потерпілого, Ваша позиція з приводу клопотання прокурора?

Представник потерпілого:     Дякую за надану можливість висловитися після всіх учасників процесу. Вислухавши їх виступи, приходжу до висновку, що ризики все-таки існують. Сторона захисту, хоча і вказує на відсутність ризиків взагалі, проте не просить повністю скасувати обвинуваченим запобіжний захід. Тому моя думка така, що ризики, зазначені судом в попередній ухвалі суду, ще не відпали. Вважаю, що право обвинувачених на отримання кваліфікованої медичної допомоги не порушується в умовах слідчого ізолятору, оскільки туди може бути запрошено необхідного фахівця для огляду та лікування. Також хочу звернути увагу, що сторона захисту під час визначення доцільності подальшого тримання під вартою запропонувала вдатися до оцінки доказів, які вже були судом досліджені, а саме захисники зазначають про відсутність доказів вини обвинувачених. Проте я так само сьогодні слухав, які докази досліджував суд, і прийшов до протилежного висновку – що докази винуватості все-таки є. Раніше суд вже наголошував, що буде давати оцінку доказам у всій їх сукупності в нарадчій кімнаті під час ухвалення кінцевого рішення по справі. На мою думку, вина обвинувачених очевидна вже на цій стадії, проте суд позбавлений можливості оцінювати докази на цій стадії. Вважаю, що пройшло лише 3 тижні з моменту винесення попередньої ухвали і ще зарано судити про належне виконання процесуальних обов’язків обвинуваченими, які вже вийшли під заставу. Лише час покаже. Вважаю, що ризики за ці 3 тижні зовсім не змінилися і вони існують.

Прокурор:     Повністю заперечую проти клопотань захисників про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на більш м'який.

Репліка захисника 1:     Щодо твердження представника потерпілого про можливість отримання кваліфікованою медичної допомоги в умовах СІЗО, то такої можливості дійсно немає. Щодо нібито намагання сторони захисту дати оцінку доказам, що таку оцінку може дати лише суд своїм кінцевим рішенням по справі. Щодо ризику переховування мого підзахисного, то в нього ще під час досудового розслідування слідчим було вилучено всі документи, що посвідчують особу, тому він фізично не може покинути територію України.

Репліка представника потерпілого:     Також хочу звернути увагу суду, що під час дослідження матеріалів я ніде не зустрів інформації про те, що обвинувачені десь працювали, що вони позитивно характеризуються, я не почув, що вони, опинившись на свободі, повернуться на свою роботу тощо.

Головуюча суддя:      Колегія суддів видаляється до нарадчої кімнати.

(після виходу колегії суддів з нарадчої кімнати оголошується ухвала)

Звертаємо увагу громадськості на обгрунтування позиції прокурора в судовому засіданні 15 червня в порівнянні з більш обґрунтованою заявою столичної прокуратури, поширеною 22 червня – саме другий варіант більше підходить для виступу в суді.

Дійсно, за законом у провадженнях щодо особливо тяжких злочинів, які супроводжувались застосуванням насильства, суд має право (а не обов’язок!) не визначати альтернативу у вигляді застави.

Разом з тим, саме на прокурора (а не на суд!) покладено процесуальний обов’язок довести та обґрунтувати існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, під час вирішення питання про продовження виняткового та найсуворішого запобіжного заходу – тримання особи під вартою.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, порівняно з недостатнім розміром застави судам набагато частіше закидають неналежне мотивування рішень про продовження строків тримання під вартою, коли судді вказують у своїх рішеннях однакові підстави протягом усього періоду тримання особи під вартою, натомість судді повинні наводити додаткові мотиви для обґрунтування необхідності збереження цього запобіжного заходу (справи «Третьяков проти України», «Цигоній проти України», «Ткачов проти України», «Боротюк проти України», «Ігнатов проти України» та інші).

Така ж позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 23.11.2017 р. № 1-р/2017 (справа № 1-28/2017) за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

У своєму рішенні Конституційний Суд наголосив на незалежності та безсторонності суду, який не може схилятися на бік однієї зі сторін у справі.

Натомість, на думку столичної прокуратури, суд повинен був «автоматично» – без переконливого обґрунтування прокурора – продовжити обвинуваченим тримання під вартою без можливості внесення застави.

Також Конституційний Суд у своєму рішенні вказав, що, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з’явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м’яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Щодо твердження прокуратури міста Києва про те, що раніше колегія суддів під час продовження тримання під вартою не визначала обвинуваченим розмір застави, суд ще раз акцентує увагу на тому, що раніше позиція прокурора в цьому питанні була значно переконливіша.

Також звертаємо увагу на те, що ухвали, постановлені судом під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення вироку, окремому оскарженню не підлягають, а заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве судове рішення.

Крім того, уже вкотре застерігаємо представників ЗМІ та громадян (особливо посадовців, що є публічними особами), до набрання законної сили вироком суду не застосовувати у своїх заявах оціночні судження на адресу обвинувачених, як то «бандити», «злочинці» тощо, оскільки такі дії порушують презумпцію невинуватості.

Підсумовуючи вищесказане, ще раз звертаємо увагу громадськості на таке:

  • колегія суддів не змінювала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який, а продовжила строк тримання осіб під вартою, встановивши при цьому розмір застави;
  • судом було прийнято саме такі рішення, оскільки прокурор не навів переконливих доказів та обставин, які виключають визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави;
  • суд є незалежним та безстороннім арбітром в судовому процесі – відповідно до закону він позбавлений можливості з власної ініціативи застосовувати той чи інший запобіжний захід і приймає рішення лише на підставі наведених сторонами обвинувачення та захисту доказів;
  • суд у кримінальному процесі керується виключно законом та, зокрема, такими засадами, як рівність усіх перед законом і судом, повага до людської гідності, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дуже прикро, що деякі посадовці дозволяють собі висловлювати безпідставні звинувачення на адресу суду до моменту винесення ним кінцевого рішення по справі та надання оцінки всім доказам, що призводить до публічного обговорення окремих рішень суду.

Тому ще раз наголошуємо – перед поширенням будь-якої інформації про Святошинський районний суд міста Києва та винесені судом рішення просимо обов’язково звертатися до прес-служби суду задля уникнення подібних ситуацій в майбутньому.

 

За повідомленням прес-служби суду