29 жовтня 2019 року у Болградському районному суді Одеської області відбулася зустріч голови суду Кодінцевої Світлани Володимирівни, керівника апарату суду Сайтарли Н.М. та заступника керівника апарату суду Бужилової Л.О. з присяжними, які були затвердженні рішенням № 444/VІІ Болградської районної ради Одеської області від 19 вересня 2019 року.

Зустріч проведено з метою  роз’яснення особам, які залучаються до участі у здійсненні судочинства прав,  якими наділено присяжних Законом України  «Про судоустрій і статус суддів», у тому числі щодо оплати їх праці, обов’язків та відповідальності, які покладаються на них відповідно до цього Закону. 

В рамках судової реформи були внесені зміни до Конституції України щодо правосуддя та прийнято новий Закон «Про судоустрій і статус суддів». Статус і повноваження  присяжного регулюються Главою 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 вересня 2016 року.

Суд присяжних це особлива форма здійснення державної влади, зокрема судової, безпосередньо громадянами шляхом їх участі у відправленні правосуддя.  Присяжним визнаються громадяни України, які  у випадках, передбачених процесуальним законом, та за їх згодою залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередньо участь народу у здійсненні правосуддя.

Громадяни, які бажають прийняти участь у здійсненні правосуддя в особі присяжного та відповідають  критеріям визначеним чинним законодавством, мають право звернутися до Болградської районної ради Одеської області з відповідною заявою.

Присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 «Про судоустрій і статус суддів», а саме:

1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;

4) виявляти повагу до учасників процесу;

5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

6) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону«Про судоустрій і статус суддів»і дали згоду бути присяжними.

Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

Стаття 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює вимоги до присяжного.

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, якщо інше не визначено законом.

Не включаються до списків присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

3) які мають незняту чи непогашену судимість;

4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

6) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;

7) особи, які не володіють державною мовою.

Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов’язків присяжного за наявності обставин, зазначених у частині другій статті 65 цього Закону.

Голова суду також увільняє від виконання обов’язків присяжного за заявою, поданою до початку виконання цих обов’язків:

1) особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;

2) керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;

3) особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

4) іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

Увільнення від виконання обов’язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

Присяжним роз’яснено процедуру відбору присяжних автоматизованою системою  документообігу суду та попереджено про необхідність подання присяжними електронної декларації як особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 

Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов’язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов’язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.

Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.

Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду.

Присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.

За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

Чинне законодавство передбачає, що присяжні під час виконання своїх обов’язків в суді (тобто, під час залучення до розгляду конкретної справи) становляться суб’єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

А це означає, що на присяжних розповсюджується обов’язок  у порядку і строки визначеному Розділом 7 (ст.ст.45-52) вказаного Закону подати електронну декларацію.

За порушення законодавства щодо запобігання корупції передбачено адміністративну і кримінальну відповідальність, зокрема:

• несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ч.1 статті 172-6 КУАП), карається накладенням штрафу від 50 до  100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєвої зміни у майновому стані карається накладенням штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян (ч.2 статті 172-6 КУАП);
• подання завідомо недостовірних відомостей  про майно на суму 100-250 мінімальних заробітних плат (або 138 – 344 тис.) встановлено штраф, який становитиме від 17 тис. до 42,5 тис. грн. (ч.2 172-6 КУАП);
• за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації (більше ніж 344,5 тис. грн.) карається штрафом 42,5–51 тис. грн., громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (366-1 КК);
• набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі - караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна (368-2 ККУ).

Крім того, на час виконання обов’язків присяжного присяжні є спеціальним суб’єктом, для яких Кримінальний кодекс передбачає кримінальну відповідальність за вчинення таких злочинів:

-          за зловживання владою або службовим становищем - арешт на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, із штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.364 КК України),

-          за зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки - позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.364 КК України);

-          за декларування недостовірної інформації  - штраф від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ст.366-1 КК України);

-          за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої влади чи службового становища - штраф від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від 3 до 6 місяців, або позбавленням волі на строк від 2 до 4 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ч.1 ст.368 КК України);

-          а за ті самі діяння, що вказані в попередньому пункті, але якщо предметом була неправомірна вигода у значному розмірі, - позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ч.2 ст.368 КК України).

На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.

Наприкінці зустрічі присяжним були вручені «Пам’ятки присяжних», розроблені головою суду Кодінцевою С.В., в яких можна знайти відповіді на питання, що турбують кожну людину, яка погодилась бути присяжним. 

За повідомленням прес-служби суду