Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу обвинуваченої Галини А. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2019 року.

Як встановлено місцевим судом, у перших числах травня 2018 року, під вечір 27-річна Галина А. перебувала неподалік місця свого проживання на проспекті Злуки в м. Тернопіль та побачила в траві медичний шприц, наповнений наркотичним засобом, який підняла і зберігала при собі.

Невдовзі на вул. Богдана Лепкого обвинувачену зупинив поліцейський патруль і виявив у неї цей наркотичний засіб, обіг якого заборонений, а саме - 5, 9331 гр. ацетильованого опію.

Вказані дії Галини А. судом кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно.

Санкція вказаної статті передбачає покарання від 2 до 5 років позбавлення волі.

Однак, враховуючи те, що обвинувачена вчинила даний злочин під час іспитового строку, встановленого вироком Бережанського районного суду від 31 жовтня 2017 року, яким за за аналогічне кримінальне правопорушення їй уже було призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, то за сукупністю двох вироків Галині А. було визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

Не погодившись із призначеної мірою покарання, Галина А. подала апеляційну скаргу та просила призначити їй покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки має стійкі соціальні зв'язки — проживає разом із батьками та виховує маленьку дитину.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченої та доводи її захисника, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду прийшла до переконання, що доводи обвинуваченої щодо наявності підстав для зміни вироку і пом’якшення покарання не узгоджуються з вимогами закону. Призначаючи їй остаточне покарання, суд першої інстанції до невідбутих за попереднім вироком 5 років позбавлення волі приєднав лише частину покарання за новим вироком. Всього строк призначеного за сукупністю вироків покарання лише на один місяць більший від строку покарання, яке уже було призначене за попереднім вироком. Від відбування покарання за попереднім вироком Галина А. була звільнена з іспитовим строком, однак вчинила новий злочин до його закінчення і таким чином порушила умови іспитового строку, а тому її не може бути повторно звільнено від відбування призначеного покарання.

Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу Галини А. залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції — без змін.

За повідомленням прес-служби суду