Анулювання реєстрації політичної партії відбувається судом за зверненням Міністерства юстиції України (контролюючого органу) після закінчення десятирічного періоду бездіяльності партії у виконанні її конституційного обов’язку щодо висування своїх кандидатів на загальнодержавних виборах.

Правову позицію про це сформулював Верховний Суд за результатом перегляду в касаційному порядку судового спору, у якому Міністерство юстиції України просило суд анулювати реєстраційне свідоцтво Політичної партії «Всеукраїнський патріотичний союз» № 105-п.п від 18 січня 2005 року, оскільки партія не висувала кандидатів на виборах Президента України чи народних депутатів України, тож порушила вимоги ст. 24 Закону України «Про політичні партії в Україні».

Міністерство юстиції України зазначило, що спиралося на інформацію Центральної виборчої комісії стосовно партій, які висували та подавали документи щодо реєстрації кандидатів на виборах протягом 2005–2019 років. Даних про висування кандидатів від ПП «Всеукраїнський патріотичний союз» немає.

Політична партія заперечувала проти позову, мотивуючи тим, що у 2019 році висувала кандидата на вибори до Верховної Ради України, який, проте, не був зареєстрований у зв’язку з відсутністю в партії грошей на заставу.

Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ці рішення залишив без змін з огляду на таке.

Відповідно до статей 36, 69 Конституції України, ст. 22 Виборчого кодексу України, ст. 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», а також з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов’язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України.

Факт висування кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України на з’їзді політичної партії є важливим етапом у виборчому процесі, однак не вирішальним для цих правовідносин, з якими пов’язується анулювання реєстраційного свідоцтва партії. Вирішальним моментом для завершення процесу висування кандидатів на загальнодержавних виборах є факт прийняття рішення ЦВК про реєстрацію кандидатів від партії на відповідних виборах. Відмова ЦВК зареєструвати кандидатів, висунутих партією, засвідчує недотримання партією вимог закону при висуванні кандидатів, а отже неналежне виконання свого конституційного обов’язку.

У разі відсутності такого факту відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» у Міністерства юстиції України як контролюючого органу з’являється обов’язок звернутися до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва партії, оскільки протягом десятирічного строку вона не висунула своїх кандидатів на загальнодержавних виборах.

Отже, анулювання реєстрації партії, передбачене цією нормою, є адміністративним заходом, яким засвідчується бездіяльність партії.

Судовий спосіб прийняття остаточного рішення означає перевірку підстав та аргументів органу адміністративного контролю і прийнятого відповідного рішення.

Також колегія суддів КАС ВС відхилила доводи партії, що суб’єкт владних повноважень пропустив визначений законодавством термін для подання цього позову, який виник з 18 січня 2015 року (10 років від дня реєстрації політичної партії). Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що уповноважений орган набуває відповідне право на звернення до суду, яке не обмежене строком, про який зазначав скаржник.

Постанова Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 640/2973/20 (адміністративне провадження № К/9901/29544/21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105359122.

Верховний Суд