У липні 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, виконавши зобов'язання, взяті на себе при вступі до Ради Європи. Українці отримали доступ до європейського правосуддя, а українські суди почали застосовувати принципи, на яких ґрунтується європейське правосуддя, у своїй практиці. Конвенція стала орієнтиром цивілізаційного вибору України, а задекларовані європейські цінності – основою для розвитку демократичної держави.

25 років з часу імплементації Конвенції – це видатна подія. На цьому наголосив Голова Верховного Суду Всеволод Князєв на круглому столі, присвяченому цій даті. Конвенція, за його словами, є дороговказом для реалізації прав і свобод людини відповідно до найкращих стандартів дотримання цих прав як безпосередньо закріплених у положеннях Конвенції, так і тих, що випливають із її тлумачення. Лише за таких умов людина ХХІ сторіччя житиме в державі, яка відповідає її найкращим інтересам, не стане жертвою свавільних посягань на її основоположні права та інтереси від самої держави чи від інших членів суспільства.

Очільник Верховного Суду переконаний, що вплив Конвенції на розвиток правової системи України складно переоцінити, і з кожним роком цей вплив сильнішає. Це видно і в законотворчій діяльності, яка виявляється в узгодженні положень національного законодавства з Конвенцією, і в правозастосовчій роботі та вирішенні спорів з урахуванням підходів, сформованих Європейським судом з прав людини. «Сьогодні вирішенню кожного складного правового питання, яке перебуває на розгляді Верховного Суду, передує ретельний аналіз практики ЄСПЛ з тим, щоб відповідні рішення Суду узгоджувалися з Конвенцією, відповідали її букві та духові», – сказав Всеволод Князєв.

За словами спікера, роль судів України в імплементації практики ЄСПЛ виражається насамперед у вжитті заходів індивідуального характеру. До них, зокрема, належить перегляд судових рішень за винятковими обставинами у зв’язку із встановленням ЄСПЛ порушення Україною положень Конвенції при вирішенні справи судами. Під час такого перегляду Верховний Суд може сформулювати правові висновки, які матимуть прецедентне значення для судової практики.

Водночас держава має подбати про те, щоб установлені ЄСПЛ порушення не траплялися в майбутньому. На це спрямовані заходи загального характеру, які повинні застосовувати всі органи влади в межах їхньої компетенції. Якщо порушення сталося внаслідок недосконалості законодавства або відсутності належного законодавчого акта, у такому разі парламент, уряд або інший уповноважений орган має його ухвалити задля виправлення недоліків або встановити норму права, яка б урегулювала певні відносини.

Всеволод Князєв акцентував на тому, що надзвичайно важлива роль у застосуванні заходів загального характеру належить і судовій владі. Така роль випливає із правотворчої функції, яка притаманна судам. При цьому судам слід діяти проактивно, щоб судова практика відповідала Конвенції, не чекаючи ухвалення ЄСПЛ рішення проти України.

Спікер констатував, що підписали Конвенцію в часи, коли Європа оговтувалася від жахіття Другої світової війни, і на неї покладалася місія – стояти на варті захисту прав людини та демократичних цінностей суспільства. Найбільшим викликом 2022 року є нова повномасштабна війна в Європі, яку веде росія на території України. Проте Всеволод Князєв не має сумніву в тому, що Україна переможе, а керівництво рф отримає свій справедливий суд. «І конвенційні механізми, інші міжнародні та національні правові механізми відіграють вирішальну роль при притягненні кожного злочинця до відповідальності», – впевнений Голова ВС.

Гарантоване ст. 6 Конвенції право на справедливий суд має практичне і безпосереднє значення для роботи судової системи загалом та Верховного Суду зокрема. На цьому акцентувала Секретар Великої Палати Верховного Суду Лариса Рогач. Спікерка окреслила деякі аспекти застосування Конвенції та практики ЄСПЛ Великою Палатою ВС під час вирішення виключних правових проблем, юрисдикційних питань, справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів та інших питань.

Лариса Рогач зазначила, що за 25 років застосування Конвенції еволюціонував підхід до розуміння й застосування її норм. І якщо ще донедавна йшлося здебільшого про негативні права за Конвенцією (про те, що держава не може втручатися у права, гарантовані цим документом), то останнім часом суди розглядають і позитивні обов’язки держави, зокрема в тих випадках, коли фізична чи юридична особа вважає, що держава повинна була надати можливість реалізувати свої права і забезпечити дієвий юридичний захист від зазіхань.

«З урахуванням розгалуженості судової системи в Україні людина має чітко розуміти, до якого суду їй слід звертатися за захистом свого порушеного права. Людина має бути впевненою, що її права захищені належним чином, що її доводи почуті, а за результатами судового розгляду вона отримала справедливе рішення, яке є виконуваним», – перелічила Лариса Рогач фактори, які в сукупності спрямовані на зменшення кількості звернень до ЄСПЛ.

Також спікерка поділилася прикладами, які ілюструють послідовність застосування ВП ВС принципів і стандартів, задекларованих у Конвенції.

За час своєї діяльності Велика Палата ВС основну увагу приділяла розмежуванню юрисдикції спорів. Окрім того, у процесі роботи зіштовхувалася із ситуацією юрисдикційних конфліктів – коли про неможливість розглянути справу заявляли суди двох юрисдикцій. У зв’язку з цим було запроваджено правило, що особа не може залишитися незахищеною. У таких випадках констатувалося: якщо суди однієї юрисдикції відмовилися розглядати спір і закрили провадження в справі, то завершити розгляд спору має суд тієї юрисдикції, у якому було ініційовано справу на виконання ухвали суду попередньої юрисдикції. «У такий спосіб ВП ВС імплементувала конвенційні гарантії щодо доступу до суду, що є вкрай важливим для захисту громадян»,– зауважила Лариса Рогач.

Завершуючи свій виступ, спікерка акцентувала на необхідності підвищення рівня мотивування судових рішень усіх інстанцій крізь призму стандартів, запроваджених рішеннями ЄСПЛ.

Участь у заході взяли також голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов, судді Касаційного цивільного суду у складі ВС Андрій Грушицький, Євген Петров, Віктор Пророк та представники апарату Верховного Суду.

Круглий стіл «25 років імплементації Європейської Конвенції з прав людини: досягнення та плани на майбутнє» в режимі відеоконференції відбувся 21 липня 2022 року. Захід організовано спільно Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики, проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» та проєктом Ради Європи «Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України».

Верховний Суд