У справі Господарського суду Тернопільської області №921/184/21 за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПАТ "Тернопільміськгаз" про стягнення заборгованості з оплати перевищення замовленої потужності за договором транспортування природного газу, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі – ОП КГС ВС) відступила від висновків Верховного Суду.

ОП КГС ВС зауважила, що норми ЦК України та ГК України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу.

Договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством – Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором.

Враховуючи наведені у постанові доводи, ОП КГС ВС вирішила відступити від висновків Верховного Суду про те, що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу.

Також у даній справі ОП КГС звернула увагу, що вiдсутнiсть вiдповiдних додаткiв, якi самi сторони в договорi визнали його невiд'ємною частиною, тобто такими що за змiстом є обов'язковими, а отже, й iстотними в контекстi предмета договору, за звичайних обставин мала б свiдчити про неукладенiсть договору. Водночас не можна вважати неукладеним договiр пiсля його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дiї сторiн свiдчать про те, що договiр фактично був укладений, суд має розглянути по сутi питання щодо вiдповiдностi цього договору вимогам закону.

Ознайомитись із постановою ОП КГС ВС від 15.07.2022 № 921/184/21 можна за посиланням: https://bit.ly/3POl6P6.