Цілі Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) спонукають нашу державу, яка йде до Європейського Союзу, розробити спільний для всіх стратегічний план їх імплементації. Крім того, деякі законодавчі норми потрібно узгодити з положеннями Стамбульської конвенції, а певні діяння – криміналізувати.

Про це розповіла суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, президентка ГО «Всеукраїнська асоціація жінок-суддів» Надія Стефанів.

«Має бути розроблений спільний, один для всіх, стратегічний план імплементації цілей Стамбульської конвенції у законодавство України, який дозволить кожній гілці владі, представникам громадянського суспільства внести свій вклад в імплементацію з точки зору тих пунктів, що міститимуться у стратегічному плані», – зауважила спікерка.

За її словами, єдиний стратегічний план дасть змогу встановити покроковий механізм імплементації, забезпечить комплексний та узгоджений шлях імплементації, допоможе налагодити співпрацю держави та громадянського суспільства, а також сприятиме встановленню рівних прав для чоловіків і жінок; викоріненню всіх видів дискримінації щодо жінок; захисту й допомозі всім, хто постраждав від насильства; міжнародній співпраці, спрямованій проти всіх форм насильства; наданню допомоги організаціям і правоохоронним органам у співпраці одне з одним задля викорінення насильства щодо жінок та домашнього насильства.

Що стосується необхідності внесення змін до законодавства України у зв’язку з ратифікацією Стамбульської конвенції, то, нагадала доповідачка, 6 грудня 2017 року був ухвалений Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (№ 2227-VIII).

Так, згідно з цим Законом КК України був доповнений, зокрема, ст. 126-1 щодо домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Крім того, зазнали змін статті КК України щодо незаконного проведення аборту або стерилізації (ст. 134), зґвалтування (ст. 152), сексуального насильства (ст. 153), з’явилася нова стаття стосовно примушування до шлюбу (ст. 151-2).

Пункти 3 і 6 ч. 1 ст. 67 КК України, що стосується обставин, які обтяжують покарання, були викладені в такій редакції: вчинення злочину на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності (п. 3); вчинення злочину щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення злочину щодо малолітньої дитини або у присутності дитини (п. 6).

Також законодавець додав нову обставину, що обтяжує покарання, – вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах (п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України).

Проте реалізація таких законодавчих новел має певні проблеми. Наприклад, застосовуються нечасто або взагалі не застосовуються деякі обставини, які обтяжують покарання. Це, найімовірніше, є недопрацюванням органів досудового розслідування, які не зазначають в обвинувальних актах таких обставин, хоча такі обставини були встановлені.

«Закон передбачає, що суддя не може самостійно визначити та встановити обставини, які обтяжують покарання, якщо такі обставини не були зазначені в обвинувальному акті», – сказала Надія Стефанів.

Водночас сьогодні є необхідність, як того вимагає Стамбульська конвенція, у криміналізації, зокрема, гендерно зумовленого насильства, переслідування (умисна поведінка, яка полягає в повторному здійсненні загрозливої поведінки, спрямованої на іншу особу, що змушує її боятися за свою безпеку). Також за результатами аналізу судової практики щодо розгляду кримінальних проваджень, які стосуються насильства, варто удосконалити диспозиції деяких статей КК України, узгодивши їх із положеннями Стамбульської конвенції.

Чергова зустріч представників проєктів міжнародної допомоги, які працюють у сфері зміцнення верховенства права, організована програмою USAID «Справедливість для всіх». Захід був присвячений обговоренню питань та шляхів координації діяльності донорів, спрямованої на підтримку імплементації Стамбульської конвенції.

Верховний Суд