Голова Верховного Суду Всеволод Князєв на запрошення Голови Європейського суду з прав людини Роберта Спано перебуває з робочим візитом у Страсбурзі. До складу української делегації увійшли суддя Великої Палати ВС Ірина Григор’єва та начальник відділу міжнародно-правової взаємодії Верховного Суду Ліна Губар.

Питання щодо захисту прав людини під час війни стали предметом зустрічі голів судів Всеволода Князєва та Роберта Спано. До зустрічі також долучилися суддя ЄСПЛ від України (2010–2022 роки) Ганна Юдківська, заступник секретаря ЄСПЛ Абель Кампос і заступник Постійного представника України при Раді Європи Віктор Нікітюк.

Роберт Спано зазначив, що ЄСПЛ дуже стурбований подіями, що відбуваються в Україні. Детальніше він розповів про те, як Суд працює з українськими справами, поданими після 24 лютого 2022 року. За його словами, робота ЄСПЛ в умовах такого конфлікту є величезним викликом. І найперший із них – це тисячі заяв про порушення прав людини на території, де триває конфлікт. Подібне ЄСПЛ уже спостерігав після 2014 року, коли до Суду почали масово надходити заяви про порушення прав людини на сході України і в Криму.

«Та одну річ я хочу дуже чітко сказати: ми не ухилятимемося від своєї роботи», – констатував Роберт Спано. Він додав, що в багатьох справах ЄСПЛ йшлося про те, що принципи Конвенції мають залишатися непорушними, а конвенційні обов'язки повинні виконуватися.

Всеволод Князєв висловив слова подяки Голові ЄСПЛ за запрошення і за підтримку, яку надали і продовжують надавати Рада Європи та ЄСПЛ. Окремо очільник Верховного Суду подякував за ухвалене на початку березня рішення ЄСПЛ із вказівкою уряду Росії утримуватися від військових нападів на цивільне населення та цивільні об'єкти. «Дуже шкода, що Росія залишилася глухою до цих закликів», – сказав він.

Голова ВС зауважив, що за наслідками припинення членства РФ в Раді Європи Росія перестає бути Договірною Стороною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із 16 вересня 2022 року. Він висловив застереження, що після 16 вересня громадяни України, які залишаться на окупованих територіях, не зможуть звертатися до ЄСПЛ за захистом.

Роберт Спано зі свого боку підтвердив це. Таким є наслідок виключення Росії з Ради Європи. Після 16 вересня 2022 року всі порушення, які теоретично може вчинити Росія на територіях, на яких вона здійснює ефективний контроль у розумінні ст. 1 Конвенції, вже не будуть предметом розгляду в ЄСПЛ.

Всеволод Князєв зазначив, що 1950 року, коли Конвенція підписувалася, навряд чи йшлося про те, що її доведеться застосовувати до правовідносин під час війни. Йому дуже прикро, що жителі України на окупованих територіях залишаться без захисту ЄСПЛ після 16 вересня. Він переконаний, що цей факт є сигналом того, що система захисту прав у Європі має змінитися.

Також Голова ВС акцентував, що на розгляді ЄСПЛ перебуває дев’ять справ України проти Росії. Однією з міждержавних справ є справа щодо Криму. Він зауважив, що для міжнародної спільноти було б потужним меседжем, якби відкриті слухання у цій справі відбулися до 16 вересня 2022 року і Україна встигла публічно висловити свої аргументи щодо Криму. Було б важливо, щоб ЄСПЛ зміг ухвалити рішення у цій справі, а також у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» до припинення членства РФ у Раді Європи.

Всеволод Князєв поінформував учасників зустрічі про актуальний стан судової системи України під час війни. Це дуже складні й драматичні часи. Він сказав, що частина судів розташовані на тимчасово окупованих територіях, тому не здійснюють правосуддя, деякі приміщення судів вщент зруйновані або дуже пошкоджені. Українські міста, такі як Харків, щодня бомбардують окупанти.

Поступово відновлюється робота судів на деокупованих від російських військ територіях. Щоправда, цей процес значно ускладнюється суттєвим скороченням бюджету судової системи.

Голова ВС розповів, що деякі судді, які розглядали справи щодо сепаратистів чи колаборантів, перебувають у полоні – вони ув’язнені в тюрмах окупованих Луганщини та Донеччини. Внесення прізвищ цих суддів у списки на обмін полоненими та безпосередньо сам обмін є першочерговими завданням.

Також він поділився, що чимало судових справ зараз відкладається у зв’язку з тим, що учасник справи перебуває за кордоном або взагалі не виходить на зв’язок. Потенційно надалі такі випадки можуть стати предметом розгляду ЄСПЛ у контексті ст. 6 Конвенції.

Завершуючи зустріч, Роберт Спано сказав, що вдячний суддям України за їхню роботу для того, щоб судова система продовжувала захищати права людини на підконтрольних Україні територіях. А все те, що робитиме в таких умовах ЄСПЛ на процедурному рівні, має відбуватися з урахуванням обставин, у яких опинилася Україна.

Верховний Суд