Навіть у сучасній складній ситуації в правовій сфері, незважаючи на режим воєнного стану, цінності, які несе у собі Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, мають дотримуватися в межах максимальних можливостей. Україна як держава, яка не лише декларує, а й сповідує європейські цінності та євроатлантичні прагнення, не може дозволити собі знижувати мінімальний рівень гарантій прав людини навіть в умовах воєнного стану.

На цьому наголосив Голова Верховного Суду Всеволод Князєв під час круглого столу «Роль ЄКПЛ та практики ЄСПЛ у системі правосуддя в Україні: досвід чверті століття та нові виклики».

«В умовах повномасштабної війни ми маємо нові виклики і з точки зору застосування Конвенції, і з точки зору притягнення винних осіб до відповідальності. Російська федерація, яка упродовж багатьох років була членом Ради Європи і мала б керуватися положеннями Конвенції, грубо й цинічно порушила всі міжнародні норми і стандарти захисту прав і свобод людини», – зазначив Голова ВС.  

Це означає, що хоча Конвенція і є дієвим універсальним документом, однак практично працює лише за умов, коли держава готова робити вибір сили права, а не права сили, а також дотримуватися усіх своїх зобов’язань.

«Наше спільне завдання – знайти дієві механізми міжнародного права, які дозволять у короткостроковій перспективі притягнути росію до відповідальності, а в довгостроковій – мати такі механізми, котрі запобігатимуть повторенню у будь-якій країні світу подій 24 лютого 2022 року», – зауважив Всеволод Князєв.

Принагідно Голова ВС повідомив, що наразі триває розробка функціоналу добору релевантної практики ЄСПЛ в Базі правових позицій Верховного Суду.

Під час свого виступу суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС Аркадій Бущенко акцентував на проблемі нерелевантного й недоречного цитування рішень ЄСПЛ та зазначив про вплив практики Суду на національну кримінальну юстицію.

«Особисто я рідко вдаюся до прямого цитування практики ЄСПЛ, оскільки КПК України 2012 року у багатьох аспектах імплементував ті вимоги, які були закладені в Конвенції та рішеннях Європейського суду з прав людини. Разом із тим посилання на практику ЄСПЛ може використовуватися для посилення аргументації та усунення неоднозначності в національній судовій практиці», – сказав суддя.

Аркадій Бущенко додав, що в деяких питаннях стандарти, закріплені в українському кримінальному процесуальному законодавстві, є більш жорсткими порівняно з тими, що викладені в рішеннях ЄСПЛ.

Суддя Великої Палати ВС Дмитро Гудима звернув увагу на значний прогрес українського судочинства як у застосуванні практики ЄСПЛ, так і в розумінні того, яким чином слід забезпечувати належний захист конвенційних прав.

Водночас, за словами судді, актуальною проблемою національного судочинства, на яку декілька разів указував ЄСПЛ, досі залишаються юрисдикційні конфлікти, хоча їх кількість під впливом практики Верховного Суду зведена до мінімуму.

«Крім того, не зовсім працює концепція доступу до суду як неабсолютного права. Неефективно працює і відносно новий інститут зловживання процесуальними правами. У сфері матеріального права судам доволі важко дається оцінка пропорційності втручання у права особи у справах, що стосуються виселення, відібрання дітей та позбавлення власності, зокрема, за віндикаційними позовами», – вважає Дмитро Гудима.

Суддя також повідомив, що Верховний Суд вже розглянув низку справ, пов’язаних із наслідками російської агресії, зокрема щодо відшкодування шкоди, завданої через знищення майна, та моральної шкоди, завданої у зв’язку із загибеллю родича.

«Найскладніше в таких справах – це визначити, чи взагалі Україна мала юрисдикцію щодо гарантування певних прав на території, яка була піддана агресії і на якій відбулися події, через які особа звернулася до суду», – наголосив Дмитро Гудима.

Суддя ВП ВС Тетяна Анцупова звернула увагу на те, що велика кількість справ за позовами до держави спричинена системними структурними проблемами у правовій системі, і це автоматично означає більш високу кількість цитувань рішень ЄСПЛ адміністративними судами.

«Типові справи – це типова мотивація судових рішень. Типова мотивація – це типові помилки: технічні або змістові. Серед найбільш поширених технічних помилок можна виокремити транслітерацію назв справ українською мовою, неправильне зазначення номера заяви, дати ухвалення рішення або набуття ним статусу остаточного тощо. Поширеною змістовою помилкою є підміна висновків ЄСПЛ, викривлення їх змісту. Крім того, посилатися на рішення, ухвалене багато років тому, можна лише у випадку, якщо воно є виключним і надалі практика ЄСПЛ у цьому питанні не розвивалася», – пояснила суддя.  

Захід, організований Координатором проектів ОБСЄ в Україні, Національною школою суддів України, Верховним Судом та Львівським національним університетом імені Івана Франка, відбувся з нагоди 25-ї річниці ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рамках реалізації проєкту Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Гарантування дотримання прав людини в системі правосуддя. Друга фаза» за підтримки Місії США при ОБСЄ.

Верховний Суд