Судді Верховного Суду провели онлайн-зустріч із представниками Ради Європи задля обговорення шляхів подальшої співпраці у світлі повномасштабного російського вторгнення в Україну та на виконання Пріоритетних завдань Плану дій Ради Європи для України на 2018–2022 роки, а також пріоритетів системи правосуддя, визначених Національною радою для відновлення України.

Обговорення стосувалося чотирьох основних напрямів: впровадження онлайн-системи відправлення правосуддя (дистанційне правосуддя), якнайшвидшого відновлення роботи органів суддівського врядування – ВРП та ВККС, механізму оперативного заповнення вакантних посад у судовій системі, подальшої розробки способів альтернативного вирішення спорів після ухвалення Закону України «Про медіацію».

Від Верховного Суду участь у зустрічі взяли Секретар Великої Палати ВС Лариса Рогач, суддя Великої Палати ВС Тетяна Анцупова, суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС, голова Етичної ради Лев Кишакевич і начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар.

Раду Європи представили начальник відділу з питань програм щодо співпраці Генерального директорату з прав людини і верховенства права Лілія Греттарсдоттір, координатор проєктів цього відділу Андрій Кавакін, представник відділу Маріана Чіку, заступник секретаря Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) Клеманс Букемон і менеджерка проєкту РЄ «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» Ірина Кушнір.

Лілія Греттарсдоттір від імені всіх європейців подякувала українським колегам за все, що вони роблять у цих надзвичайно складних обставинах, і підтвердила беззаперечну підтримку та повну солідарність Ради Європи з Народом України. Вони цінують усе те, що Україна робить, адже вона захищає не лише свою країну, а й усю Європу. За її словами, у багатьох процесах роль судової системи України є вирішальною, а лідерство Верховного Суду сьогодні помітне як ніколи. Зі свого боку судді Верховного Суду подякували європейським колегам за надану допомогу та висловили сподівання на подальшу плідну співпрацю.

Обговорюючи перший напрям співпраці – дистанційне правосуддя, Лариса Рогач повідомила європейським колегам, що можливість проводити судові засідання онлайн за допомогою засобів відеозв’язку з’явилась у 2017 році, і цю можливість використовували досить широко, особливо в касаційних провадженнях. За словами спікерки, у нинішніх обставинах можливості електронного суду використовуються ще ширше: за період із 24 лютого по 6 червня 2022 року в режимі відеоконференцзв’язку було проведено приблизно 34 тис. судових засідань, в ЄСІТС було зареєстровано понад 6 тис. нових користувачів.

Лариса Рогач зауважила, що з початку повномасштабної війни в Україні не залишилося безпечних регіонів. У зв’язку з цим актуальності набуло питання щодо забезпечення режиму відеоконференцзв’язку для секретарів судового засідання. Вона наголосила на важливості убезпечення працівників апарату судів, без яких відправлення правосуддя стане неможливим.

Також гострим стало питання забезпечення можливості онлайн участі в засіданні для суддів. В умовах воєнного стану, безпрецедентних безпекових заходів, запровадження комендантських годин забезпечити кворум такого колегіального органу, як, наприклад, Велика Палата ВС, стало справжнім викликом. Запровадження дистанційного правосуддя є важливим для всіх суддів України. Лариса Рогач сказала, що законопроєкт про дистанційне правосуддя робоча група розробила, проте при попередньому його обговоренні народні депутати України не дійшли згоди щодо доцільності та можливостей технічного забезпечення режиму підписання судового рішення, передачі матеріалів справи, забезпечення таємниці нарадчої кімнати та ін.

Європейські колеги повідомили, що можуть залучити своїх експертів із CEPEJ до удосконалення підготовленого тексту законопроєкту про дистанційне правосуддя. Своїми порадами фахівці можуть допомогти подолати ризики та проблемні безпекові питання.

Іншим питанням, яким опікується Рада Європи, є підтримка якнайшвидшого перезапуску органів суддівського врядування та спрощення кадрових процедур в Україні.

Лев Кишакевич поінформував присутніх про те, що Етична рада працює над відновленням роботи Вищої ради правосуддя. За його словами, Етична рада продовжила процес оцінювання відповідності кандидатів на зайняття посади члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності, а також завершила оцінювання всіх діючих членів ВРП відповідно до закону. Спікер сказав, що динаміка всіх процесів є позитивною, тож у разі реалізації волі суб’єктів призначення – ВРП може запрацювати уже восени.

Голова Етичної ради підтримує ідею спрощення процедур добору та призначення на посаду судді. Лише завдяки таким заходам можливе оперативне подолання кадрового голоду.

«Судова система зараз як ніколи потребує того, щоб органи суддівського врядування працювали і захищали інтереси судової влади та ухвалювали кадрові рішення щодо призначення, переведення, а також щодо притягнення суддів до відповідальності», – констатувала Тетяна Анцупова. Вона наголосила, що в контексті ВККС нагальним є питання збереження того складу Конкурсної комісії з добору членів ВККС, який почав працювати до повномасштабного вторгнення. Відновлення роботи цієї Комісії є, безумовно, на часі.

За словами спікерки, одним із варіантів спрощення процедур добору суддів до судів першої інстанції може стати зменшення конкурсних етапів і залишення тих, що стосуються написання практичного завдання та оцінки доброчесності й етики кандидатів членами Громадської ради доброчесності та ВККС.

Тетяна Анцупова висловила сподівання, що Рада Європи й надалі забезпечуватиме експертний супровід цих питань. Представники РЄ підтвердили, що проєкт, який діє в Україні, уже цим займається.

Обговорили й питання розвитку способів альтернативного врегулювання спорів. Рада Європи може підтримати розробку механізмів альтернативного врегулювання спорів, ураховуючи те, що Україна ухвалила Закон «Про медіацію».

Судді Верховного Суду засвідчили свою готовність популяризувати ідеї досудової медіації. Зокрема, Тетяна Анцупова зазначила, що прийняття профільного Закону стало великим поступом вперед, а зараз потрібно здійснити чимало системних організаційних кроків для внутрішньої організації спільноти медіаторів, створення реєстру медіаторів та ін.