Міжнародні експерти поділилися з українськими суддями досвідом, як забезпечити справедливий судовий розгляд справ про воєнні злочини. Конференцію «Слухання справ про воєнні злочини: роль судді» провели в онлайн-режимі 3 червня 2022 року – на сотий день повномасштабного вторгнення окупанта на територію України. Захід організовано проєктом «Судова влада і суспільство в Україні», що реалізується в рамках нідерландсько-української програми МАТRА.

Очільниця цього проєкту, заступник голови суду Амстердама з міжнародного співробітництва та верховенства права, яка модерувала захід, Естер де Рой наголосила на тому, що від суспільства є запит щодо покарання винних за злочини у цій війні. Судді мають відгукнутися на цей запит, при цьому дотриматися міжнародних стандартів, зберігаючи врівноваженість, безсторонність. Право на справедливий судовий розгляд і правовладдя – це ті демократичні цінності, за які, зокрема, зараз б’ється Україна. Щоб забезпечити ці принципи, потрібна тісна співпраця між суддями, прокурорами, захисниками. Експерти з Нідерландів, які мають досвід у розгляді таких справ, готові допомогти українським колегам – розповісти про ті виклики, які постануть у ході відправлення правосуддя в цій дуже чутливій сфері.

Суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська, виступаючи як співмодератор, зазначила, що чим більше Збройні сили України звільняють наші землі, тим більше розкривається злочинів окупантів, за які має відповісти персонально кожен, хто їх вчинив. З огляду на це планується проведення серії практичних заходів, на яких обговорюватимуться питання щодо справедливого і невідворотного покарання ворогів. Справи мають бути розглянуті в такий спосіб, щоб жодна міжнародна установа не ревізувала їх, щоб рішення були остаточними і злочинці були покарані.

Суддя нагадала, що 20 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 3 травня 2022 року № 2236-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом», яким визначено співпрацю цього суду з Офісом Генерального прокурора та Міністерством юстиції України до і також після ратифікації Римського статуту МКС.

Під час виступу начальник відділу департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора Валерія Мельник поінформувала, що, за офіційними даними, зареєстровано понад 22 тис. злочинів, які пов’язані з агресією рф. Із них 15 тис. – це саме воєнні злочини, які вчинені за цей період. Внаслідок цих злочинів загинуло понад 5 тис. цивільних осіб, зруйновано понад 18 тис. об’єктів цивільної інфраструктури. Це без урахування злочинів, скоєних у м. Маріуполі та інших населених пунктах, до яких наразі тимчасово немає доступу. Офіс Генерального прокурора вже повідомив про підозру 90 особам за вчинення саме воєнних злочинів. Є два перших вироки, якими засуджено три особи за ст. 438 КК України – за вчинення воєнних злочинів. Також здійснюється процесуальне керівництво Офісу Генерального прокурора щодо досудового розслідування за ст. 442 КК України «Геноцид», а також у справі за ст. 437 цього Кодексу за фактом ведення агресивної війни, в рамках якої вже повідомлено про підозру 623 особи. Це навантаження ляже на національні суди.

Секретар Першої судової палати, суддя Верховного Суду в Касаційному кримінальному суді Наталія Антонюк подякувала іноземним колегам за підтримку на всіх фронтах, зокрема на юридичному. «Ви вірите в нас, і ми впевнено крокуємо до Перемоги», – сказала вона.

Суддя зауважила, що Україна вперше зустрілася з проблемою воєнних злочинів, а тому зусилля юристів-науковців і практиків зосереджені на тому, щоб розширити свої знання у цій сфері. У КК України, нагадала вона, є розд. ХХ «Кримінальні провадження проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку». Варто першочергово зосередитися на трьох блоках запитань: агресії, порушенню законів і звичаїв війни та геноциді.

Наталія Антонюк сподівається на реалізацію принципу універсальної юрисдикції, відповідно до якого, незважаючи на місце вчинення злочину, громадянство суб’єкта злочину, будь-яка держава, яка сповідує цей принцип, може долучитися до здійснення правосуддя, притягнення винних до кримінальної відповідальності за вчинення воєнних злочинів. Водночас спікер усвідомлює, що основний масив справ буде розглянуто українськими судами.

Доповідачка звернула увагу на важливість двох напрямів роботи, які мають передувати судовому розгляду: збору доказів і формування правоохоронними органами обвинувальних актів для передачі справи до суду.

Також суддя акцентувала на тому, що необхідно притягнути до відповідальності тих, хто вчинив злочин агресії.

На переконання Наталії Антонюк, доцільно, щоб справи щодо агресії рф розглядалися міжнародними судами, а не лише Україною як стороною конфлікту. Оскільки Міжнародний кримінальний суд, на жаль, не має юрисдикції щодо власне агресії, то виникає потреба створення Міжнародного трибуналу.

Доповідачка звернула увагу на низку питань, що потребують уточнення: співпраця національних судів та Міжнародного кримінального суду; використання доказів, зібраних правоохоронними органами України, МКС та національними судами.

Однак Наталія Антонюк порушила питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних з урахуванням того, що в Міжнародному кримінальному суді немає процедури розгляду справи за відсутності обвинуваченого. Адже зрозуміло, що в багатьох випадках такі особи будуть за межами досяжності суду. Також наріжним є питання, чи доведеться потерпілому кілька разів свідчити, переживаючи власну трагедію, як у національному, так і в Міжнародному кримінальному суді, чи достатньо буде відео- і аудіозаписів показань, наданих у національному суді.

Щодо пропозиції міжнародних експертів про переклад судових рішень, ухвалених національними судами англійською мовою, то Наталія Антонюк зауважила, що це завдання не варто покладати на національні суди, оскільки вони й так перекладатимуть судові рішення на російську мову, тому що обвинувачені зазвичай громадяни рф. Окрім цього, національні суди будуть надмірно завантажені судовими розглядами цієї категорії справ. Тому до перекладів судових рішень варто залучити міжнародні органи.

Під час конференції про юрисдикцію Міжнародного кримінального суду розповів радник голови спеціалізованих палат Косова юрист відділу досудових розслідувань Міжнародного кримінального суду Мохамед Ель Зейді.

Суддя, що спеціалізується на розгляді міжнародних кримінальних справ Саймон ван дер Шенк та помічник судді Фін Кок розповіли про досвід Нідерландів у слуханнях справ про воєнні злочини.

Про досвід Нідерландів у слуханнях цих справ з точки зору прокурора поінформував національний прокурор-координатор у справах щодо тероризму, екстремізму та інших міжнародних злочинів Саймон Мінкс.