Він молодий, завзятий, із загостреним почуттям справедливості та відповідальності, готовий миттєво прийти на допомогу.

Секретар судового засідання управління забезпечення роботи Другої судової палати секретаріату Касаційного цивільного суду Олександр Кобельчук із першого дня війни боронить нашу Батьківщину на північному кордоні в лавах Збройних сил України.

А інакше й не могло бути. Уся родина Олександра – військовослужбовці, тож до його рішення колеги поставилися з розумінням і великою повагою. «Там моя родина, мої друзі, однокласники, побратими. Ворог уже в моєму місті!», – пояснив він.

Увесь цей час Олександр проходить службу на посаді старшого стрільця в піхотному підрозділі Сухопутних військ Збройних сил України.

«У перший місяць війни, – згадує він, – було дуже важко, ворог діяв підступно, обстрілюючи ракетами та скидаючи авіабомби не лише на позиції військових, але й масово знищуючи села та міста, споруди цивільної інфраструктури, житлові будинки. Йшли важкі бої за кожен клаптик нашої землі, за кожне перехрестя. Але ми були впевнені у своїх силах, адже Полісся – це край партизанів, тут кожен – воїн!»

За словами Олександра, на війні дуже знадобилися його спортивні навички, здобуті в мирному житті, витривалість і загартованість у спорті.

Захисник не тільки бере безпосередню участь у бойових діях, а й постійно підтримує контакти з волонтерами, допомагає в забезпеченні свого підрозділу всім необхідним. Тож принагідно висловлює щиру вдячність усім українцям, колегам, небайдужим людям, які допомагають армії в цей важкий час. «Наша нація – непереможна, – продовжує Олександр. – Я бачив, як у перші ж дні об’єдналися всі люди, згуртувалися навколо однієї мети – перемогти ворога. Кожен на своєму місці і на своєму рівні робить свій маленький внесок у велику Перемогу. І це дуже надихає та мотивує військових!»

Ми теж дякуємо нашому колезі за його сміливість і мужність, за відвагу й силу духу. Віримо в наших захисників та чекаємо з Перемогою!