Cуддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександра Яновська та суддя Великої Палати Верховного Суду Тетяна Анцупова взяли участь у семінарі на тему «Переслідування міжнародних злочинів, скоєних режимами Путіна та Лукашенка в Україні». Захід, організований кафедрою міжнародного права та права Європейського Союзу Університету Козьминського (м. Варшава, Польща), відбувся 13 квітня 2022 року в онлайн-режимі.

«Немає такого суду і такої міри покарання, яких заслуговують ті, хто розпочав цю війну. Відповідальність за вчинені на території України злочини має бути покладена не тільки на керівництво країни-агресора, а й на всіх інших осіб, які сприяли вчиненню цих злочинів та були до них причетні», – зазначила Олександра Яновська.

За словами судді, міжнародні злочини, зокрема проти миру та безпеки людства, так чи інакше є результатом державної політики. Сутність принципу неприпустимості посилання на посадове становище, який закріплений у ст. 27 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, полягає в невідворотності покарання тих осіб, яких можна назвати основними виконавцями злочинів, навіть якщо вони обіймають посади глав держав.

Цей принцип означає, що норми міжнародного кримінального права застосовуються однаково до всіх осіб, незважаючи на їхнє посадове становище.

Суддя також повідомила, що прокурор Міжнародного кримінального суду ухвалив важливе рішення про початок повноцінного незалежного розслідування злочинів, вчинених на території України.

«Утім, ми покладаємося не лише на МКС, а й на національні суди та правоохоронні органи», – сказала Олександра Яновська.

Так, за даними Офісу Генерального прокурора, станом на 13 квітня 2022 року відкрито 6261 кримінальне провадження за фактами вчинення злочинів агресії та воєнних злочинів, а також 2848 проваджень щодо злочинів проти національної безпеки. Серед підозрюваних – 570 представників військово-політичного керівництва рф.

Разом із тим, за словами Олександри Яновської, ОГП не може відкрити кримінальне провадження безпосередньо щодо президента чи міністра зовнішніх зносин рф через наявність у них функціонального імунітету.

«Посадова особа держави користується імунітетом від іноземної кримінальної юрисдикції, водночас від Міжнародного кримінального суду імунітет не діє. Крім того, імунітет не діє стосовно злочинів за міжнародним кримінальним правом, таких як геноцид, злочин апартеїду, насильницьке зникнення людей, воєнні злочини. Імунітет і дипломатичні привілеї мають застосовуватися добросовісно, а не для того, щоб ігнорувати закони, правила та звичаї», – зауважила суддя.

Насамкінець Олександра Яновська подякувала польським колегам за організацію заходу, плідну дискусію та стійку підтримку України.

«Україна зараз бореться не тільки за свою свободу і за мир для себе. Це цивілізаційна війна, і в нас немає іншого вибору, крім як перемогти», – наголосила Олександра Яновська.

Виступ Тетяни Анцупової був присвячений аналізу наслідків припинення членства рф у Раді Європи для конвенційної системи та практики Європейського суду з прав людини.

Суддя повідомила, що 1 березня 2022 року ЄСПЛ став першим серед усіх міжнародних судів, який відреагував на масові порушення конвенційних прав цивільного населення, отримавши запит від Уряду України за заявою № 11055/22 у справі «Україна проти Росії (№ 10)».

Так, Суд взяв до уваги поточні військові дії, які розпочалися 24 лютого 2022 року в різних частинах України, і дійшов висновку, що вони створюють реальний і триваючий ризик серйозних порушень конвенційних прав цивільного населення, зокрема відповідно до ст. 2 (право на життя), ст. 3 (заборона катування) і ст. 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.  

Пізніше ЄСПЛ запровадив тимчасові заходи за індивідуальними заявами проти росії, зокрема щодо блокування роботи незалежних ЗМІ, які висвітлювали війну в Україні.

«Цей випадок можна назвати виключним, оскільки згідно з попередньою практикою ЄСПЛ тимчасові заходи застосовувалися щодо вірогідних порушень статей 2, 3, 8, але не ст. 10 Конвенції. Російський уряд мав якнайшвидше поінформувати Суд про заходи, вжиті для забезпечення повного дотримання Конвенції, однак рф проігнорувала цю вимогу ЄСПЛ», – зауважила Тетяна Анцупова.

Також суддя зазначила, що згідно з Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи від 16 березня 2022 року росія перестала були членом РЄ, а 22 березня ЄСПЛ ухвалив Резолюцію, відповідно до якої рф перестане бути високою Договірною Стороною Конвенції 16 вересня 2022 року. При цьому Суд має компетенцію розглядати заяви проти рф, які можуть становити порушення Конвенції, за умови, що вони тривали до 16 вересня 2022 року.

«Водночас заяви щодо таких порушень можуть бути подані значно пізніше, після того, як будуть вичерпані всі національні засоби правового захисту», – пояснила суддя.

Крім того, в Резолюції ЄСПЛ йдеться про те, що призупинення розгляду всіх заяв проти рф скасовується з невідкладним виконанням. Разом із тим ця Резолюція не заважає розгляду будь-якого правового питання, пов'язаного з наслідками припинення членства російської федерації в Раді Європи, яке може виникнути під час здійснення Судом своєї компетенції щодо розгляду, відповідно до Конвенції, переданих йому справ.

Водночас рф продовжує бути договірною стороною конвенцій, які є відкритими для приєднання держав, котрі не є членами РЄ. Серед них, зокрема, Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

«Агресор зробив свій антицивілізаційний вибір. Упродовж 26 років членства в РЄ російська федерація не змогла забезпечити навіть мінімальні стандарти захисту прав людини, демократії та верховенства права, постійно блокуючи виконання рішень ЄСПЛ і порушуючи ст. 3 Статуту РЄ, демонструючи відсутність спільних європейських цінностей. Тож росія давно заслуговувала на позбавлення її членства у цій міжнародній організації», – підсумувала суддя.