1. Виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, визначити особливості роботи суду. Зазначене рішення ухвалювати зборами суддів (за можливості, включно із використанням будь-яких засобів зв'язку дистанційно) У разі неможливості скликати і провести збори – відповідні рішення ухвалювати головою суду або особою, що виконує його обов'язки.

2. При визначенні умов роботи суду у воєнний час, керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Роз'яснити судам, що на рівні областей створені оперативні штаби, які координують діяльність системи правосуддя та правоохоронних органів у відповідному регіоні (на рівні військових адміністрацій в областях, голів апеляційних судів та ТУДСА). Рекомендувати при прийнятті рішень щодо умов роботи суду узгоджувати їх з такими штабами, виходячи з можливості забезпечення організаційних питань роботи суду та здійснення процесуальної діяльності.

У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. Інформувати про такі рішення оперативні штаби, Верховний Суд, Раду суддів України, ДСА України.

3. Визначити відповідальну особу, яка має забезпечити актуальний облік працівників апарату та суддів, з урахуванням визначеної форми роботи суду (дистанційної, тощо).

Щоденно збирати інформацію про фактичне місцезнаходження суддів та працівників апаратів судів, з'ясовувати причини відсутності на роботі або причини неможливості явки на роботу (передавати ці дані ТУ ДСА України, ДСА України).

Суддям та працівникам апаратів судів передавати інформацію про своє місцезнаходження, в тому числі й про вступ до сил територіальної оборони або лав Збройних сил України.

Рекомендувати працівникам судів та суддям, які не можуть здійснювати свої повноваження, в тому числі дистанційно, подавати заяви про відпустку (в тому числі і за власний рахунок), керівництву судів оперативно ці заяви задовольняти.

Керівництву судів оперативно видавати накази про перебування працівників апаратів судів та суддів у відпустці, про проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України, про проходження служби в Збройних силах України тощо;

До закінчення військового стану уникати видачі наказів про звільнення, про відрахування зі штату суду за порушення трудової дисципліни, прогул.

Незалежно від причин відсутності на роботі здійснювати табелювання роботи усіх працівників апаратів судів та суддів (за винятком підтверджених випадків тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці, смерті тощо) з метою подальшої виплати заробітної плати та суддівської винагороди.

4. Усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Визначити мінімальну кількість осіб, які повинні знаходитися у приміщенні суду упродовж робочого дня, чітко розподілити між ними обов'язки. Організувати чергування суддів та працівників апаратів судів.

Припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду. Роз’яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції.

Обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань.

5. По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.

Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;

6. Виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

7. Зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою).

Вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цих випадках суд (слідчий суддя) діє на підставі положень чинного кримінального процесуального законодавства.

8. Звернути увагу слідчих суддів, що у випадках, коли територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через військові дії не було передано або передано не в повному обсязі, доцільно орієнтувати суди щодо однакового застосування положень ст. 199 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя насамперед зобов’язаний перевірити обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик, передбачений ст. 177 КПК України, не зменшився, або з’явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. До вказаних обставин (ризиків) безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

9. Звернути увагу слідчих суддів на те, що за умов, коли всім іншим обставинам, які враховуються при вирішенні відповідних клопотань, судом вже була дана оцінка при обранні запобіжного заходу, формалізований підхід окремих судів щодо обов’язковості надання копій матеріалів провадження, інших додатків, які очевидно для суду не можуть бути надані через військові дії, або, наприклад, щодо неможливості використання судових рішень у формі, в якій їх внесено до Єдиного реєстру судових рішень (роздруківки з Реєстру) є нічим невиправданим та не відповідає вимогам, зокрема, ст.ст. 2, 7 КПК України.

За відсутності можливості завірення судового рішення печаткою та/або накладення штрих-коду, прийняття слідчим суддею такого рішення підтверджується фактом внесення його до Єдиного реєстру судових рішень (з даного приводу необхідно також інформувати відповідним листом пенітенціарну службу, для подальшого здійснення нею орієнтування адміністрацій слідчих ізоляторів та інших місць утримань осіб, відносно яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою).

На підставі ч. 6 ст. 9, ст.7, п. 4 ч. 1 ст. 34 КПК України, зорієнтувати правоохоронні органи, що у разі зупинення роботи суду, який здійснював судове провадження, а так само у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя, зумовленої режимом воєнного стану, їм необхідно звертатися з клопотаннями до відповідних апеляційних судів або, за наявності підстав, до Верховного Суду, про зміну підсудності кримінальних проваджень (справ).

10. Якщо за об'єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускати участь такого учасника в режимі ВКЗ за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.

У разі, якщо провадження розглядається колегіально і колегія суддів не може зібратись в одному приміщенні, то допустимий розгляд справ з різних приміщень судів, в тому числі з використанням власних технічних засобів.

11. Звернути увагу судів на необхідність брати на себе відповідальність, напрацьовувати відповідну судову практику, виходячи з реалій воєнного часу та необхідності дотримання загальних засад кримінального провадження.