21 лютого 2022 року Голова та судді Верховного Суду взяли участь у презентації моніторингового звіту у сфері судоустрою, судочинства та кримінальної юстиції, підготовленого Міністерством юстиції України за результатами проведеного у 2021 році чергового  моніторингу  впровадження  та  аналізу  ефективності  прийнятих нормативно-правових актів. Захід відбувся за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice».

Голова Верховного Суду Всеволод Князєв подякував усім, хто долучився до роботи над звітом, і зауважив, що у питанні вдосконалення законодавства судова, виконавча й законодавча влада мають іти пліч-о-пліч та докладати спільних зусиль для втілення принципу верховенства права.

«ЄСПЛ неодноразово зазначав, що законодавство не може чітко врегулювати всі життєві ситуації. Деякі питання, що виникають на практиці, доводиться вирішувати судам. Тому необхідно визначити межу між нормативним регулюванням певних правовідносин та їх регулюванням судовою практикою», – зауважив Всеволод Князєв. 

Так, 18 січня 2022 року Велика Палата ВС розглянула справу № 910/17048/17, у якій була наявна виключна правова проблема щодо застосування ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку». В одних випадках суди розуміють наведене положення Закону буквально та відмовляють у задоволенні будь-яких вимог кредитора, пред’явлених після звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, незалежно від того, задоволені вимоги кредитора (іпотекодержателя) за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі чи ні. А в інших – застосовують положення наведеної норми в системному тлумаченні з положеннями статей 591, 598, 599 ЦК України. Установивши, що за рахунок предмета іпотеки вимоги кредитора задоволені не в повному обсязі, а отже зобов’язання не припинилося, суди задовольняють їх у судовому порядку.

«Вирішуючи цю виключну правову проблему, ВП ВС мала аналізувати вплив правової позиції у цій справі на подальший розвиток правовідносин у банківському секторі та на економіку держави в цілому. Ми маємо співпрацювати таким чином, щоб, коли такі питання виникатимуть у судовій практиці, виконавча влада аналізувала їх та окреслювала проблему перед парламентом, який вирішував би її шляхом законодавчих змін», – зазначив Голова ВС.

Всеволод Князєв також звернув увагу на позитивний приклад злагодженої роботи судової та законодавчої влади. Так, у постанові від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 Велика Палата ВС дійшла висновку про те, що встановлення скороченого строку (1 рік) для звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису у відносинах за участю юридичних осіб має ознаки дискримінації. Згодом законодавець, з урахуванням цієї правової позиції, урівняв строк вчинення виконавчого напису для фізичних та юридичних осіб.

«Таких прикладів немало. Це свідчить про те, що законодавець бачить проблеми, які виникають у судовій практиці, і реагує на них. Водночас значна кількість проблем, на жаль, залишається поза увагою законодавця», – підсумував Голова ВС. 

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Олег Ткачук підтримав пропозиції, висловлені державними експертами в ході підготовки моніторингу, та сказав, що робота, яка проводиться Директоратом правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту, має цілісний та системний характер і є запорукою обґрунтованого вдосконалення нормативних актів.

«Ці пропозиції досить зважені й торкаються проблем, які дійсно потребують законодавчого вирішення з метою підвищення ефективності судового захисту і належного забезпечення прав, свобод та інтересів осіб. Дуже важливо, що Директорат приділяє увагу дискусійним питанням, що виникають при застосуванні тих чи інших нормативних актів», – зауважив Олег Ткачук.

Суддя також наголосив на необхідності диджиталізації правосуддя задля підвищення ефективності судового процесу і забезпечення єдності судової практики й наголосив на потребі запровадження досудових та позасудових процедур врегулювання спорів.

«Концептуальне питання, від вирішення якого залежить якість роботи судів, – це зменшення кількості справ, що надходять на їхній розгляд. Норми процесуального законодавства, які регулюють питання досудових і позасудових процедур врегулювання спорів, мають знайти розвиток у нормативних актах, що конкретизують положення процесуальних кодексів. Коли ці процедури будуть повноцінно запроваджені, тоді судова система зможе більш ефективно працювати», – переконаний Олег Ткачук.  

Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі ВС Валентина Щепоткіна зазначила, що проблеми, висвітлені в моніторинговому звіті, є важливими для кримінальної юстиції. Водночас суддя висловила незгоду з деякими висновками експертів, зокрема щодо необхідності закріплення права на оскарження відмови суду в затвердженні угоди про визнання винуватості.

Суддя також акцентувала на проблемі неналежного виконання стороною обвинувачення ухвал слідчого судді зобов’язального характеру.

«Це не зловживання правом, а невиконання стороною обвинувачення своїх процесуальних обов’язків. І це проблема навіть не кримінального процесуального законодавства, а ментальності та відповідальності учасників кримінального провадження. На цю ситуацію необхідний належний процесуальний вплив», – наголосила Валентина Щепоткіна.  

Верховний Суд