За ініціативи Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у Вищій раді правосуддя відбулась зустріч із членами Ради.

Вказана Комісія оцінюватиме ефективність діяльності НАЗК за період з 15 січня 2020 року по 15 січня 2022 року відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Мета зустрічі – заслухати інформацію Вищої ради правосуддя щодо дотримання НАЗК при здійсненні повноважень гарантій незалежності суддів.

У зустрічі взяли участь виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Валерій Суховий, члени Ради Світлана Шелест, Тетяна Розваляєва, Оксана Блажівська, Віталій Саліхов, член Ради суддів України Єгор Краснов та члени Комісії Джозеф Генглоф (США), Діана Курпнієце (Латвія), Лаура Стефан (Румунія).

Під час зустрічі член ВРП Світлана Шелест акцентувала, що усунення корупційних ризиків у судочинстві є, без сумніву, пріоритетним завданням у діяльності не лише антикорупційних органів, а й судової влади. Водночас досягнення цілей подолання корупції має супроводжуватися запровадженням чітких та прозорих процедур, які відповідають закону.

Вона зазначила, що статтею 52² Закону України «Про запобігання корупції» встановлені особливості здійснення повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суддів, суддів Конституційного Суду України. Такі особливості передбачають низку вимог як до порядку здійснення повної перевірки декларації, так і до порядку моніторингу способу життя судді – як до самого акта, так і до врегульованої ним процедури. Зокрема:

 - такі порядки мають бути обов’язково погоджені Вищою радою правосуддя;

 - порядок (як нормативний акт) не може встановлювати особливості проведення перевірки, не передбачені Законом України «Про запобігання корупції»;

 - Національне агентство невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня із дня початку перевірки, інформує Вищу раду правосуддя про повну перевірку декларації, моніторинг способу життя судді;

 - довідку за результатами перевірки декларації, моніторингу способу життя судді погоджує Голова Національного агентства або його заступник;

 - будь-який незаконний вплив, тиск або втручання у діяльність судді під час перевірки забороняється;

 - у разі наявності ознак незаконного впливу, тиску або втручання у діяльність судді під час перевірки суддя невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня, коли судді стало відомо про наявність таких ознак, повідомляє про це Вищій раді правосуддя.

Світлана Шелест звернула увагу членів Комісії, що запровадження окремого порядку здійснення повної перевірки та моніторингу способу життя судді, який визначається Національним агентством за обов’язковим погодженням Вищої ради правосуддя, є особливістю, яка  передбачає додаткові гарантії для суддів під час здійснення таких заходів. Ця особливість не є привілеєм для судді, а навпаки  покликана запобігти будь-якому незаконному впливу, тиску або втручанню у діяльність судді під час перевірки.

Між тим, починаючи з березня 2021 року, НАЗК здійснює перевірку декларацій суддів за загальним, а не спеціальним порядком,  без урахування особливостей, визначених статтею 52² Закону України «Про запобігання корупції» для суддів як спеціальної категорії суб’єктів декларування.

За період із березня по листопад 2021 року до Вищої ради правосуддя надійшло 244 повідомлення про початок повної перевірки декларації судді та 1 повідомлення про початок моніторингу способу життя судді.

За вказаний період до Вищої ради правосуддя не надходило повідомлень від суддів щодо незаконного впливу, тиску або втручання у діяльність судді під час перевірки НАЗК.

«На переконання Вищої ради правосуддя, окремі порядки здійснення повної перевірки та моніторингу способу життя судді все-таки мають бути прийняті НАЗК за погодженням із Вищою радою правосуддя, як це передбачено законом. При цьому мають бути враховані зауваження та пропозиції, які свого часу висловила ВРП до запропонованих проєктів у своїх рішеннях», – сказала Світлана Шелест.

Зауваження та пропозиції до проєктів порядків затверджені рішеннями Ради № 281/0/15-21, 282/0/15-21, відмова у погодженні - № 498/0/15-21, 499/0/15-21.

Принагідно члени ВРП звернули увагу, що при проведенні у 2021 році повних перевірок декларацій суддів за 2020 рік оцінка ризиків НАЗК не проводилася, НАЗК не було сформовано відповідної черги, а жоден суб’єкт декларування не був повідомлений про включення поданої ним декларації до зазначеної черги, як це передбачено Законом України «Про запобігання корупції». При цьому висловили сподівання на усунення таких прогалин у подальшому, щоб не було підстав вважати, що наявний вибірковий підхід до перевірки декларації судді,  наприклад, коли у провадженні судді перебувають резонансні справи або справи, стороною в яких є НАЗК.

Член ВРП Світлана Шелест підсумувала: «Наша мета не критикувати НАЗК, а досягти взаєморозуміння задля ефективного виконання Національним агентством своїх повноважень саме з тією метою, яка проголошена Законом України «Про запобігання корупції», а не з метою впливу на суддю. У цьому зацікавлені судді та повинно бути зацікавлене НАЗК. Ми прагнемо приведення положень порядків у відповідність до закону задля того, щоб не нівелювалися результати повних перевірок та були досягнуті цілі запроваджених законодавцем норм».

Своєю чергою, член Ради суддів України, суддя Верховного Суду Єгор Краснов, який очолює Комітет Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів,  розповів про наявність різних підходів та трактувань Ради суддів України та НАЗК до питання врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів. 

Зокрема, існують розбіжності в питаннях надання суддям роз’яснень щодо врегулювання конфлікту інтересів. Спеціальним законом функції контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів покладені на Раду суддів України, а загальним законом – на НАЗК. 

«На жаль, точка зору НАЗК щодо розмежування повноважень у цьому питанні не є сталою. Наша позиція полягає в тому, що саме спеціальний галузевий закон покладає на Раду суддів України функцію щодо надання суддям роз’яснень стосовно врегулювання конфлікту інтересів, а вже в разі вставленого факту порушення, НАЗК має повноваження щодо складання протоколів. Останнім часом позиція комісії щодо цього питання змінюється, переглядаються навіть ті позиції, щодо яких вже було досягнуто однакових підходів. З’являються рішення, які йдуть врозріз з позицією РСУ та попередньою позицією НАЗК», – зауважив  Єгор Краснов.

Серед питань, які викликають суперечності, він назвав, з-поміж іншого, підстави, з яких НАЗК складає протоколи про адміністративні правопорушення. Серед них – голосування суддею за себе на виборах голови суду та за прийняття рішення з питань, які вирішуються у процесуальний спосіб (щодо відводу та самовідводу).

На думку РСУ, така позиція не відповідає вимогам чинного законодавства.

«Як відомо, існують суди, де немає жодного судді, майже у 60 судах працює один суддя, у близько 70 судах – лише по два судді. Радою суддів України надане роз’яснення, згідно з яким, якщо у суді працюють лише два судді, суддя має право голосувати за себе, оскільки є обов’язок щодо обрання голови суду. Однак попри це НАЗК складає протоколи стосовно таких суддів, обраних таємним голосуванням на посаду голови суду», – пояснив Єгор Краснов.

На думку Ради суддів України, у НАЗК відсутні підстави складати протоколи щодо дій, які стосуються вирішення суддею процесуальних питань під час розгляду справ. Оскільки це може містити ознаки втручання у діяльність суду. Оцінка діям судді може бути надана виключно під час апеляційного чи касаційного перегляду судових рішень. За словами Єгора Краснова, питання щодо надання роз’яснень має бути вирішено в законодавчій площині.

Нагадаємо, відповідний законопроєкт «Про внесення змін до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання конфлікту інтересів» вже зареєстровано. Вища рада правосуддя у консультативному висновку висловилася на його підтримку. 

Єгор Краснов зазначив, що Радою суддів України розроблений відповідний порядок, який визначає основні способи та форми здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів, превентивні механізми щодо його виникнення, а також основні заходи із врегулювання конфлікту інтересів у діяльності судді (у разі, якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом), правила та способи усунення наслідків порушень законодавства про конфлікт інтересів.

«Ми сподіваємось на конструктивну співпрацю і врегулювання всіх спірних питань у робочому порядку. Рада суддів України також відстоює позицію нульової толерантності до корупції. Наша з НАЗК спільна і єдина мета – запобігти будь-яким проявам корупції в судовій владі», –  наголосив Єгор Краснов.

Члени Комісії висловили бажання ознайомитись з усіма документами, про які йшлося під час зустрічі. ВРП направить Комісії згадані рішення Ради та Порядок, розроблений РСУ.

Виконувач обов’язків Голови ВРП Валерій Суховий запевнив у готовності до співпраці з Комісією та НАЗК задля досягнення спільної мети – унеможливлення проявів корупції.

Вища рада правосуддя