Вища рада правосуддя затвердила консультативний висновок, яким підтримала законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів» від 16 листопада 2021 року (реєстраційний № 6311).

Цим законопроєктом пропонується забезпечити конкурентоспроможність заробітної плати працівників судів шляхом запровадження єдиних підходів до розрахунку розмірів посадових окладів працівників апаратів судів.

Зокрема передбачено встановлення мінімального розміру посадового окладу державного службовця апарату місцевого загального суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби на рівні 20 відсотків від встановленого законом базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, юрисдикція якого поширюється на територію одного або декількох районів, районів у містах, міст обласного значення.

ВРП неодноразово наголошувала, що збереження кадрового потенціалу апаратів місцевих та апеляційних судів, а також апаратів органів системи правосуддя можливе за умов забезпечення їх працівників справедливою та конкурентоспроможною заробітною платою.   

У пояснювальній записці до законопроєкту акцентовано, що на сьогодні посадові оклади працівників органів судової влади є значно нижчими, ніж працівників інших гілок влади та приватного сектору, що спричинює масовий відтік кваліфікованих кадрів.

Варто зазначити, що у 2020–2021 роках ситуація із забезпеченням фінансування заробітних плат працівників судів та органів системи правосуддя була вкрай критичною.

Так, упродовж 2021 року до Ради надійшло близько 340 звернень щодо неналежного фінансування діяльності місцевих та апеляційних судів, більшість із яких щодо низького рівня оплати праці працівників апаратів місцевих та апеляційних судів.

У зв’язку із цим ВРП зверталася з відповідними зверненнями до Президента України, Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, а також неодноразово до Прем’єр-міністра України, Міністерства фінансів України, Національного агентства України з питань державної служби та наголошувала, що стала частка заробітної плати вказаної категорії працівників не відповідає принципам справедливості й конкурентоспроможності.

Наразі схема посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням ДСА України на підставі частини шостої статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, не може бути менше двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом. Із 1 грудня 2021 року такий оклад становить 4962 гривні, тобто менше ніж розмір мінімальної заробітної плати в країні. Для мінімально конкурентного фінансового забезпечення працівникам нараховуються стимулюючі виплати, однак їх розмір залежить від поточного фінансового забезпечення.

Законопроєктом пропонується збільшити базовий розмір посадового окладу та обмежити стимулюючі виплати, які не будуть відігравати вирішальну роль при визначенні розміру заробітної плати.

На переконання авторів законопроєкту, це дасть змогу, зокрема, підвищити прозорість та справедливість нарахування заробітної плати, встановити її конкурентоспроможний рівень і запобігти відтоку досвідчених та кваліфікованих спеціалістів із судів, а також зможе усунути правову невизначеність у підходах до фінансування судової влади загалом.

З огляду на те, що закріплення на законодавчому рівні розмірів посадових окладів працівників судів, органів та установ системи правосуддя та встановлення відповідних коефіцієнтів щодо цих посадових окладів є кроком, який реалізує положення Конституції України та міжнародних актів щодо незалежності судової влади, зокрема щодо фінансової незалежності та належної оплати працівників судів, органів та установ судової влади, Вища рада правосуддя підтримує вказані ініціативи.

ВРП наголошує, що систематичне недофінансування судової системи повинно розглядатися суспільством у цілому як неприпустиме втручання в конституційну роль судової влади, оскільки це підриває основи демократичного суспільства та принцип верховенства закону, а тому проблема потребує якнайшвидшого вирішення на законодавчому рівні.

Коментар члена ВРП Олега Прудивуса дивіться у відео. 

Вища рада правосуддя