Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
23 грудня 2021 року з ініціативи Комітету з дослідження судової практики Асоціації розвитку суддівського самоврядування України за участю суддів Верховного Суду, провідних науковців та адвокатів відбувся круглий стіл «Ефективний судовий захист корпоративних прав та інтересів учасників юридичних осіб залежно від їх виду. Актуальна судова практика та законодавчі зміни».
Суддя Касаційного господарського суду у складі ВС, доктор юридичних наук, професор Віталій Уркевич присвятив свою доповідь спорам щодо функціонування фермерських господарств та ознайомив учасників заходу з відповідною практикою Верховного Суду.
Спікер детально зупинився на актуальних питаннях, зокрема:
– юрисдикційність спорів щодо прав засновників фермерського господарства (справа № 904/686/19 за позовом фізичних осіб до фермерського господарства про визнання недійсним рішення загальних зборів та статуту);
– повідомлення про проведення загальних зборів фермерського господарства та їх правомочності (справа № 911/3215/17 за позовом фізичної особи до фермерського господарства про визнання недійсним рішення загальних зборів);
– позовна давність щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів фермерського господарства (справа № 904/686/19 за позовом фізичних осіб до фермерського господарства про визнання недійсним рішення загальних зборів і статуту);
– поділ спільного майна подружжя – учасників фермерського господарства (справа № 390/43/18-ц за позовом фізичної особи до фізичної особи про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності).
Окрему увагу суддя КГС ВС приділив так званим корпоративним відносинам у фермерському господарстві (справа № 908/2606/18 за позовом фермерського господарства до свого колишнього члена та іншої фізичної особи про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису)).
Під час виступу Віталій Уркевич також виокремив проблемні питання реалізації корпоративних прав у фермерському господарстві, як-от:
– оборотоздатність корпоративних прав у фермерському господарстві;
– можливість виділення та продажу частки корпоративних прав у фермерському господарстві;
– можливість відчуження корпоративних прав у фермерському господарстві у процедурі банкрутства його членів (фізичних осіб);
– суб’єкти набуття корпоративних прав у фермерському господарстві з урахуванням обмежень складу його членів відповідно до ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство»;
– поширення режиму спільної сумісної власності подружжя на корпоративні права у фермерському господарстві.
Детальніше з презентацією судді КГС ВС Віталія Уркевича можна ознайомитися за посиланням.
Суддя КГС ВС, доктор юридичних наук, професор Олена Кібенко розповіла про те, які організаційно-правові форми юридичних осіб підпадають під дію Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Спікерка нагадала, що, за державним класифікатором, в Україні налічується близько 80 різних організаційно-правових форм, проте єдиною достатньо врегульованою формою, на її думку, є лише господарські товариства. Вона також проаналізувала прогалини в законодавчому врегулюванні таких організаційно-правових форм, як підприємства, кооперативи, об’єднання підприємств, громадські об’єднання, профспілки, благодійні організації та інші подібні організації, адвокатські об’єднання й адвокатські бюро.
Олена Кібенко зазначила, що на розгляді ВС перебуває багато справ, пов’язаних із правовою неврегульованістю відносин між учасниками цих організаційно-правових форм юридичних осіб. Під час їх розгляду доводиться застосовувати за аналогією законодавство про товариства з обмеженою відповідальністю.
Суддя КГС ВС зупинилася більш детально на правових позиціях щодо застосування Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до приватного підприємства (ПП). Визначальною вона назвала постанову Великої Палати ВС від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, де зазначено, що ПП – це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності. Встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить ПП, а саме того, що ПП є господарським товариством (зокрема, ТОВ або ТДВ) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об’єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, у тому числі законів України «Про господарські товариства», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію».
Неналежна якість законів про окремі організаційно-правові форми викликає невизначеність у правовому регулюванні, адже кожного разу суд вирішує, яку саме і з якого закону норму права можна застосувати за аналогією до спірних правовідносин. Тому доцільним убачається аудит організаційно-правових форм юридичних осіб для вирішення питання, варто лишити таку організаційно-правову форму (тоді закон має з належною якістю врегульовувати її діяльність, відносини між учасниками) або відмовитися від неї.
Детальніше з презентацією судді КГС ВС Олени Кібенко можна ознайомитися за посиланням.
Суддя КГС ВС Олександр Банасько виступив із темою «Правовий статус, права та обов’язки засновників (учасників, акціонерів) юридичних осіб у процедурі банкрутства. Субсидіарна відповідальність».
Розповідаючи про субсидіарну відповідальність у справах про банкрутство, суддя КГС ВС зазначив, що цей правовий інститут є подібним до того інституту, який існує в корпоративних правовідносинах. Це так званий похідний позов, який останнім часом отримав новий імпульс для розвитку. З’явилося багато позитивних кейсів. У контексті судової практики ще декілька років тому ця норма була практично мертвою, оскільки було дуже мало справ, а тим паче позитивних саме для заявників. Водночас нині кардинально змінився вектор правозастосування і судова практика демонструє, що зараз похідний позов – це один із найбільш ефективних способів захисту інтересів кредиторів.
Також Олександр Банасько зосередив увагу на актуальних постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, зокрема щодо правового статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) у справах про банкрутство; початку перебігу позовної давності за вимогами про покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності; покладання субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника на засновника та керівника іншої юридичної особи.
Детальніше з презентацією судді КГС ВС Олександра Банаська можна ознайомитися за посиланням.
Окрім цього, судді КГС ВС відповіли на численні запитання учасників круглого столу та взяли участь в обговоренні порушених тем.
Спікерами круглого столу також були суддя Господарського суду Тернопільської області, голова Комітету з дослідження судової практики Асоціації розвитку суддівського самоврядування України Володимир Гевко та суддя Господарського суду Одеської області, член правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України Юлія Бездоля.