Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
«Наразі необхідно терміново чітко визначити підходи до визначення розмірів посадових окладів та обов’язкових надбавок працівників апаратів судів. Розмір заробітної плати має бути конкурентним та співвідноситись із загальними показниками ринку праці», – наголосив член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус під час чергового засідання робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні, створеної у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики.
«Спрогнозувати рівень зарплати працівників апаратів судів на сьогодні складно, оскільки розмір заохочувальних виплат залежить від наявності коштів. Доцільно запровадити підхід, при якому вирішальну роль відігравав би розмір окладу. Рівень заробітної плати має бути гарантованим і не залежати від надбавок, які, у свою чергу, залежать від економії коштів чи додаткових надходжень. Тож питання розроблення НАДС з питань державної служби схеми посадових окладів працівників апаратів судів потребує термінового вирішення», – зазначив Олег Прудивус.
Крім того, учасники робочої групи продовжили розглядати питання фінансування впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Вища рада правосуддя 6 липня 2021 року вирішила відрядити двох суддів для здійснення правосуддя строком на один рік з 21 липня 2021 року, а саме:
Вища рада правосуддя вирішила тимчасово, строком на шість місяців, відсторонити суддю Октябрського районного суду міста Полтави Андрієнко Ганну В’ячеславівну від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації на тему «Цивільне процесуальне законодавство» та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Вища рада правосуддя тимчасово, строком на три місяці, відсторонила суддю Садгірського районного суду міста Чернівців Тріску Андрія Івановича від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань суддівської етики та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Суддя Невмержицька О.А. поінформувала, що втручання у її діяльність щодо здійснення правосуддя пов’язує з перебуванням у неї на розгляді кримінального провадження за обвинуваченням Б. та Ф. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України (незаконне заволодіння транспортним засобом), та надходженням на її ім’я від потерпілого М. на офіційну електронну адресу суду повідомлень, що містять попередження, в яких вбачає відкриті погрози. Такі дії суддя вважає тиском на неї.
Коростенська окружна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом втручання в діяльність судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Невмержицької О.А. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 КК України. На цей час досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває.
З огляду на зазначене ВРП вирішила звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 КК України, за повідомленням судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Олени Невмержицької.
Відповідно до рішення від 6 липня 2021 року № 1474/0/15-21 Вища рада правосуддя оголошує про початок процедури відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя, а саме
2 суддів до Ірпінського міського суду Київської області.
Судді, які виявили бажання бути відрядженими до вказаного суду, повинні протягом десяти днів (з дня оголошення про початок процедури відрядження суддів) подати до Вищої ради правосуддя необхідні документи, перелік яких тут.
6 липня 2021 року у Вищій раді правосуддя презентовано звіт за результатами юридичного та фінансового аналізу питань державного фінансування судової системи України за період 2018–2021 років. Документ підготовлений у межах співпраці і за сприяння проєктів Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» та «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 ЄКПЛ».
Звіт підготовлено з метою комплексного аналізу узгодженого обсягу фінансових та юридичних питань фінансування судової системи в Україні, в тому числі впливу такого фінансування на гарантування права на справедливий суд. Він містить загальні рекомендації щодо заходів, які можуть бути вжиті для врегулювання виявлених проблемних аспектів фінансування судової системи в Україні.
Посадові оклади працівників апаратів судів мають відрізнятися від окладів інших державних службовців, оскільки служба у судах є окремим особливим видом державної служби. Про це сказав член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус під час презентації звіту за результатами юридичного та фінансового аналізу питань державного фінансування системи судової влади України за період 2018–2021 років.
«Посадові оклади працівників апаратів судів мають корелюватися з розміром суддівської винагороди. Зарплата має бути прогнозованою, щоб люди не думали про те, чи будуть їм виплачені стимулюючі надбавки, які залежать від економії фонду оплати праці», – наголосив Олег Прудивус.
8 липня 2021 року ВРП ухвалила звільнити у зв’язку з поданням заяв про відставку двох суддів: Мазур Ніну Володимирівну – з посади судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області та Шпинту Михайла Дмитровича – з посади судді Рівненського апеляційного суду.
Опитування стосовно довіри до судової гілки влади, інших гілок влади та суспільних інститутів, незалежності та підзвітності суддів, проведені серед адвокатів і прокурорів Програмою реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» Агентства США з міжнародного розвитку, засвідчили значно вищий рівень довіри фахової спільноти до судової влади порівняно з виконавчою та законодавчою.
Судовій владі загалом повністю довіряють 27 % опитаних правників. Окремим судам, у яких вони здійснюють представництво, – 40 %; Верховному Суду – 37 %; Вищому антикорупційному суду – 27 %; Національному антикорупційному бюро України – 19 %; Національному агентству з питань запобігання корупції – 15 %; Верховній Раді України – 7 %; Кабінету Міністрів України – 7 %.
Коментуючи результати опитування професійної спільноти, член ВРП Олег Прудивус зазначив: «Якщо компетентно оцінювати ставлення до судової влади, треба спиратися саме на оцінку правників – фахівців, які обізнані як з роллю, функціями, змістом діяльності судової влади та судовим процесом, так і з системою державних органів виконавчої і законодавчої влади. Опитування продемонструвало, що виконавчій і законодавчій владі повністю довіряють 7 % опитаних правників, а судовій – 27 %. Тобто ті, хто розуміє специфіку роботи судів, майже у чотири рази вище оцінюють судову владу порівняно з іншими інституціями, навіть з антикорупційними органами».
Опитування стосовно довіри до судової гілки влади, інших гілок влади та суспільних інститутів, незалежності та підзвітності суддів, проведені серед широкої громадськості Програмою реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» Агентства США з міжнародного розвитку, засвідчили, що громадяни, які зверталися до судів, більш позитивно сприймають їхню роботу.
Дослідження проводилися окремо у визначених групах респондентів (до опитування серед широкої громадськості було залучено 2 000 респондентів, серед адвокатів і прокурорів – 630 респондентів, серед суддів – 550 респондентів).
У межах опитування 14 % представників громадськості повідомили, що в них був досвід участі у судових провадженнях щонайменше один раз упродовж останніх 24 місяців. Їхнє сприйняття судів є більш позитивним. 62 % користувачів судових послуг визнали, що від них не вимагали хабарів, неофіційних платежів чи подарунків під час їхньої взаємодії із судами, та 46 % визнали, що судді ухвалювали законні та справедливі рішення. 35 % респондентів із досвідом взаємодії із судами повідомили, що довіряють тим судам, в яких брали участь у судових провадженнях. Нейтральне ставлення висловили 30 % опитаних учасників судових процесів.
Член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова, коментуючи ці показники, зауважила, що саме точка зору тих, хто звертався до суду, найбільш наближена до відображення реального стану речей. Адже більшість тих, хто звертався до суду, довіряють судам і вважають їхні рішення законними і справедливими. «Серед опитаної громадськості участь у судових засіданнях брали лише 14 % респордентів. Водночас важлива саме думка осіб, які зверталися до суду, оскільки вона ґрунтується на власному досвіді, є більш об’єктивною та засвідчує реальну картину», – зазначила член ВРП.
