28 жовтня 2020 року Асоціація правників України традиційно провела IP UKRAINE NOW 2020, у ході якого експерти обговорили реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності та проблеми захисту авторських і суміжних прав, створення НОІВ і Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР-суд), проаналізували останні новели законодавства та суть оновлених процедур захисту прав на митному кордоні тощо.

Учасником першої сесії «Політика у сфері ІВ до та після COVID-19» став заступник Голови ВС, голова КГС ВС Богдан Львов, який входить до складу судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством.

У своєму виступі він зазначив, що створення в Україні ІР-суду є довгоочікуваною подією. Однак, на жаль, у процесі створення виникло багато перешкод, найвагомішою з яких є відсутність єдиної стратегії розвитку судової реформи. Про неї дуже багато говорять і під цим поняттям розуміють насамперед безпосередньо заміну суддів, але не створення єдиної інституційної розумної конструкції. «Мав честь на запрошення Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) виступати якраз щодо питання створення ІР-суду і тоді, ще у 2019 році, я починав свій виступ словами, що конкурс до першої інстанції ІР-суду оголошений у вересні 2017 року, тобто вже четвертий рік ми продовжуємо створювати ІР-суд. Такий повільний перебіг може собі дозволити виключно дуже забезпечена країна, у якій належним чином захищені інтереси правовласників, а для нас – це нонсенс. Наприклад, КНР вже давно створила такий спеціалізований суд, після чого там в тисячі разів збільшилася кількість справ щодо захисту ІР, що істотно вплинуло на стан ринку та економіки загалом», – наголосив Богдан Львов.

На переконання очільника КГС ВС, якщо держава вже визнала необхідність створення ІР-суду, то було б доцільним якнайшвидше завершити цей процес. У квітні 2019 року кандидатам до першої інстанції ІР-суду залишалося лише пройти співбесіду, а кандидати до другої інстанції ІР-суду очікували на перевірку своїх 30-ти письмових завдань і співбесіду. Тобто через 1,5–2 місяці ми могли б уже мати суддівський орган, який би вже до цього часу повноцінно працював. Проте у зв’язку з ліквідацією ВККСУ цей процес призупинено і за найоптимістичнішими прогнозами нам доведеться очікувати завершення процедури створення ІР-суду ще щонайменше рік. Хоча більшість кандидатів до ІР-суду не втрачають надії та ефективно використовують час – постійно підвищують свою кваліфікацію у сфері ІР, відвідують профільні заходи тощо.

Богдан Львов також нагадав, що за цей час відбулися зміни і в процесуальних документах, зокрема з’явилася така категорія, як малозначні справи: «У господарських судах малозначні справи – це майже до 1 мільйона гривень, і велика категорія спорів потрапила саме під це визначення, а це означає, що у нас знову, як і за радянських часів, з’явилася регіональна законність. Тобто тепер окремі апеляційні округи мають власну судову практику, яку досить складно об’єднати. І хоча в КГС ВС функціонує судова палата для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, але вона не об’єднує практики загальних та адміністративних судів. Отже, у цьому випадку підвідомчість заважає вирішенню питання єдності судової практики. Тому, на жаль, труднощі, пов’язані зі змінами в профільному законодавстві, накопичуються і потребують відповідних змін і судової практики».

У зв’язку з відтермінуванням запуску ІР-суду та питання спеціалізації суддів Богдан Львов вважає: «Найбільш доцільним та ефективним на цьому етапі буде передати всі спори цієї категорії до господарських судів, наприклад, до Господарського суду міста Києва, де найбільше сконцентровано підготовлених фахівців. Апеляційною інстанцією міг би стати Північний апеляційний господарський суд. І якби законодавці прийняли хоча б таке рішення, то можливо це прискорило або зробило б менш болісним перехідний період до створення ІР-суду».

Водночас, на думку спікера, поки ІР-суд ще в процесі створення і маємо не досить високий показник ефективності виконання судових рішень, то цей час міг би стати сприятливим для впровадження позасудового вирішення спорів, які досить позитивно сприймаються учасниками господарських відносин. І якщо, наприклад, третейські суди запропонують більш якісні послуги, ніж у державних судах, то можливо ми побачимо, як медіація та інші позасудові форми за ці часи позитивно зарекомендують себе і наберуть ваги в очах правовласників.

Верховний Суд